За два тижні Роджер знову зустрівся з приватним детективом, але результати стеження його не втішили:
- Містере Доркас, скажу вам чесно, ви або запеклий ревнивець, або псих.
Брови відвідувача поповзли вгору:
- Що?! Та як ви смієте?..
- Смію, містере Доркас, бо не один раз зустрічав подібних до вас типів.
- Але за яким правом ви робите такі висновки? - обурився Роджер.
- За вашою дружиною велося стеження вдень і вночі, але нічого підозрілого не виявлено. Вона ідеальна дружина, повірте мені.
- Цього просто не може бути! Чим же вона займається цілими днями?
- Здебільшого сидить на віллі, засмагає біля басейну і читає книжки. Навіть ні з ким не спілкується. У неї абсолютно немає друзів. Єдине суспільство, яке вона бачить, це ваше, - на доказ цього детектив дістав із конверта пачку знімків і розклав їх на столі.
Роджер був дуже здивований розпорядком дня дружини, адже він підозрював її в підступній зраді.
- То що, містере Доркас, накажете припинити стеження?
- Ні-ні, зачекайте! Минуло мало часу, цього недостатньо, щоб робити висновки, - заперечив той.
Містер Доусон відкинувся на спинку крісла.
- Сподіваюся, ви не проти? - запитав він із ввічливості і, не чекаючи відповіді, закурив сигарету.
Пауза затягнулася. Роджер розчаровано розглядав знімки дружини, а детектив уважно спостерігав за його реакцією. Нарешті, Доусон поставив запитання в лоб:
- Скажіть чесно, містере Доркас, чого ви домагаєтеся?
Роджер підняв на нього здивовані очі:
- Що ви маєте на увазі?
- Навіщо вам докази зради дружини?
- Дивне запитання ви ставите, - усміхнувся Роджер. - По-моєму, кожен чоловік має право вимагати від своєї дружини вірності. Чи я не правий?
- Безумовно ви маєте рацію, містере Доркас. Але це не стосується вашого випадку.
- Чому ж? Я якийсь особливий?
Детектив випустив клуб диму, не відриваючи погляду від відвідувача:
- Я навів довідки і знаю про вас усе, шановний: рід занять, спосіб життя, величезні статки... А також мені відомо зі спостережень, що ви ні в гріш не цінуєте свою дружину, навіть спите окремо. Просто кажучи, вам на неї наплювати. Значить, її зради не повинні б зачіпати за живе. Виходячи з цього, я роблю висновок, що вам хочеться позбутися дружини, зберігши свої статки.
Роджер мовчав, здивований проникливістю цієї людини.
- Ну що? Я маю рацію?
- Більш ніж, - чесно зізнався продюсер.
Приватний детектив самовдоволено посміхнувся і загасив сигарету:
- Ну що ж, це вже інша справа.
- Розумієте, містере Доусон...
- У такому разі, просто Джек, - поправив його співрозмовник.
- Річ у тім, Джеку... Я маю підстави припускати, що моя дружина влаштувала наш шлюб нечесним шляхом, отруївши мене у Вегасі, якщо вже вам усе відомо...
Детектив кивнув головою і продовжив слухати сповідь клієнта.
- Я абсолютно нічого не пам'ятаю з подій тієї фатальної ночі. Та за все життя я бував п'яний не раз, але ніколи не втрачав пам'яті. До того ж, у мене й у думках не було одружуватися ні з нею, ні з кимось іще. А враховуючи той факт, що шлюб укладено поспіхом і без попереднього контракту, я майже впевнений, що був під дією якоїсь одурманюючоï речовини. Ось тільки довести цього не можу.
Доусон задумався:
- Скажіть, містере Доркас, чи приймали ви в ту ніч наркотики?
- Так. Кокаїн. Звичайна справа на вечірках.
- І пили алкоголь?
- Зрозуміло. Але я завжди це робив і жодного разу таке поєднання не призводило до провалів у пам'яті.
Джек помовчав, розмірковуючи над почутим.
- Ну, зараз вже нічого не доведеш. Треба було відразу здати кров на аналіз, - зауважив він. - Чому ж ви цього не зробили?
- Тоді я не розумів, що сталося. Та й почувався паршиво. Усі мої думки були зайняті тим, як розірвати цей безглуздий шлюб.
- А оскільки цього не сталося, ви вирішили нарити компромат на свою дружину?
- Правильно. Це єдиний гуманний спосіб її позбутися, — підтвердив продюсер.
- Із цим не посперечаєшся. Дехто не такий терплячий, як ви...
Роджер зрозумів, на що натякає Джек, але далі розвивати цю тему не став.
- Отже, містере Доусон, чи готові ви допомогти мені?
- Так. Але з огляду на мету і спеціальні методи, це коштуватиме дорожче.
- Про які методи йдеться? - поцікавився клієнт.
- Думаю, доведеться запросити найманого залицяльника на роль підставного коханця. А їхні послуги коштують не мало.
- Отже, домовилися!
Всупереч очікуванням Роджера, старання детектива не призвели до потрібного результату. Венді цуралися незнайомців і на загравання сторонніх чоловіків не реагувала. Протягом місяця Джек намагався підсунути їй красенів, один кращий за іншого, але марно. Чистильник басейнів із засмаглим, м'язистим торсом не викликав у місіс Доркас ані найменшого інтересу; його грайливі погляди вона ігнорувала, а спробу легкого флірту припинила від самого початку, захлопнувши книжку та повернувшись до будинку. Страховий агент, Аполлон чистої води, присланий за дорученням Роджера, не удостоївся навіть погляду, а на його милі загравання вона відповіла: "Займіться своєю справою". Проблема полягала в тому, що Венді практично не виїжджала в місто. А підсилати в будинок когось іще означало накликати підозру. Одного разу детектив призвичаївся і влаштував їй зустріч із перукарем у салоні краси, куди вона записалася. Досвідчений жиголо, на вигляд альфа-самець, відмінно грав свою роль, але місіс Доркас не купилася на його солодкі промови.
Усі зусилля приватного детектива виявилися марними.
Нарешті, він здався:
- Містере Доркас, я досвідчений фахівець із хорошою репутацією, але ваша дружина той ще міцний горішок. Або вона веде велику гру, або ж свята! - розвів він руки. - Тому дам вам пораду: найміть на роль коханця когось із ваших друзів, хто добре знайомий вашій дружині.