Частина 17

Наступного вечора Роджер повернувся додому пізно. За традицією він вирушив до кабінету, де звик відпочивати після важкого дня з келихом віскі й улюбленцем Максом.

Розвалившись на дивані, він звернувся до собаки:

- Ну, що, Максиміліане, ось ми з тобою й наодинці, як у старі добрі часи... Щоправда, тільки в цьому кабінеті, - зітхнув він. - Але я тобі обіцяю, що скоро все виправлю!

Пес сидів і слухав кожне слово господаря, не розуміючи суті сказаних слів, але явно співчуваючи йому.

Сну не було в жодному оці, адже Доркас не звик лягати так рано. Зазвичай він повертався додому тільки під ранок після веселих вечірок. Щоб скоротати час, Роджер сів за письмовий стіл і почав розбирати рахунки, що накопичилися за кілька днів.

Раптом погляд його затримався на одному з них. Він нахилився й уважніше перечитав вміст, після чого відскочив у жаху:

- Феррарі?! - здивовано вигукнув він і глянув на Макса, ніби шукаючи в нього підтримки. - Якого біса, Максе?! Звідки взялася Феррарі за 250 тисяч доларів?! Що за маячня?!

Але глянувши на дату виставленого рахунку, продюсер зрозумів, що не помилився. Документ був датований двома днями раніше.

- Невже це Венді постаралася?.. - задумався він.

У таких документах не могло бути помилки. - Який же ідіот відпустив її на машині за чверть мільйона в кредит?!

Але потім Доркас замовк, бо згадав, що сам дозволив дружині купувати товари в борг на його ім'я. А вже обличчя мiсiс Доркас з газет і журналів відоме всій окрузі. Та й ім'я містера Доркаса, мiсцевого мільйонера, викликає довіру.

Роджер продовжив швидко, ніби в агонії, перебирати інші рахунки:

- Діамантове кольє... Дизайнерський одяг... Рахунок від Картьє... Чорт! Чорт! Чорт!!!!!!! - він відкинувся на крісло і в жаху схопився за голову.

Через кілька хвилин продюсер знову занурився в рахунки і швидко склав подумки суму.

- Максиміліане, ця жадібна змія спустила на вітер понад півмільйона за один день! Це вдвічі більше, ніж усі твої статки! - фатальним голосом вимовив Доркас.

Раптом він підскочив із місця і кинувся в апартаменти дружини. Макс потрусив слідом, не бажаючи залишати господаря в такому стривоженому стані.

Роджер різким рухом відчинив двері спальні:

- Венді, тобі що, жити набридло?! - заволав він.

Дружина сіла в ліжку, розбуджена його непроханим вторгненням. Вона намацала рукою кнопку і ввімкнула лампу.

- Роджере, чому ти вриваєшся до мене серед ночі? - обурилася вона, натягуючи ковдру.

- Взагалі-то, якщо ти не забула, це мій дім! І ти моя дружина!

- Дивно, що ти досі пам'ятаєш...

- Ти дуже красномовно мені про це нагадала! - крикнув він і кинув пачку рахунків на ліжко.

- Але ж ти сам побажав, щоб я виглядала відповідно до «високого звання» місіс Доркас. І, по-моєму, залишився цілком задоволений, - спокійно, проте не без сарказму, нагадала Венді.

Спокій дружини ще більше виводив Роджера із себе.

- Таких витрат не гідна навіть королева Монако!

- Однак, це була твоя вимога, щоб дружина "сяяла яскравіше за всіх"!

- А тепер вимагаю, щоб ти все це повернула назад!

- І не подумаю! Це ж рівносильно скандалу, - заявила вона. - Якщо хочеш, забери все і сам принижуйся перед торговцями! - сказавши це, Венді вимкнула лампу і знову вляглася на подушку, демонструючи цим, що розмову закінчено.

- Хто ж ти така? - презирливо вигукнув Роджер. - І куди поділа ту скромну Венді, яку я знав?

- Та скромна Венді померла у Вегасі, в той самий момент, коли ти пошкодував про своє одруження! - донеслося у відповідь із темряви.

Усю ніч, що залишилася, Доркас не зiмкнув очей, будуючи підступні плани щодо дружини. Які тільки iдеï не спадали йому на думку: від психлікарні i до вбивства, але здоровий глузд усе ж узяв гору. З першими променями сонця, що зійшло над обрієм, він вже точно знав, як слід вчинити.

Ранок почався з того, що Роджер спустився в гараж, оглянув покупку дружини. Яскраво-червона спортивна Феррарі блищала новенькими дисками, радуючи око. "Так-так, у Венді губа не дурна!", - подумав він і тут же розпорядився шоферу повернути її назад в автомагазин. Мабуть, це було єдиним надбанням, від якого він ризикнув відмовитися. Терпіти ж приниження перед ювелірним домом Картьє він не бажав.

Після відвідин гаража продюсер, як ні в чому не бувало, вирушив на веранду до традиційної ранкової кави. Він витягнув ноги на стілець, заплющив очі й задоволено посміхнувся, підставивши обличчя ранковому сонцю, як робив це раніше, коли тягар невирішених проблем не обтяжував його душу.

- З добрим ранком, Роджере, - привіталася дружина, сідаючи за стіл.

- Привіт, Венді, - безтурботно відповів чоловік, не змінюючи пози. Усім своїм виглядом він демонстрував повну байдужість.

Венді розлила гарячу каву по чашках і зайнялася переглядом свіжих газет. Каву пили мовчки, не бажаючи псувати настрій із самого ранку. Нарешті, вона звернулася до чоловіка:

- Роджере, на минулому прийомі мене запросили брати участь у благодійному фонді. Що ти на це скажеш?

- Забудь, - коротко кинув він і пішов до себе.

Роджер запросив Філіпа приїхати на кіностудію. Коли той з'явився в його робочому кабінеті, продюсер наказав секретарці не з'єднувати його ні з ким.

- Що за терміновість, друже? - поцікавився адвокат.

- Я вирішив прислухатися до твоєї поради і скласти заповіт.

- Не вірю своїм вухам! - здивувався друг.

- А я вчора не повірив своїм очам, коли отримав рахунки на півмільйона за покупки Венді! - поскаржився Доркас.

- Що?! Але це вже не вкладається ні в які рамки! Чого ж такого вона накупила?

- Феррарі та діамантiв. Причому все це за один єдиний день! - роздратовано вигукнув Роджер.

- І як же тобі вдалося стриматися і не придушити її на місці?

- З великим зусиллям. Але я придумав, як позбавити моїх грошей цю корисливу тварюку.