Частина 5

   Два роки потому Роджер Доркас займався створенням свого чергового фільму "Могутній Джо Янг". Організаційні моменти займали весь робочий час кінопродюсера. Крім того, він сам особисто брав участь у підборі акторського складу: окрім запрошеної на головну роль популярної кінозірки для забезпечення картині високого рейтингу, варто було долучити свіже, нікому ще невідоме обличчя, для оригінальності. На оголошений кастинг акторів зібралася неймовірна кількість претендентів. Звісно, головні ролі були вже зайняті іменитостями або "розпродані" самим продюсером. Маючи за спиною величезний досвід, він примудрявся вивернутися і представити справу так, щоб і вовки були ситі, і вівці залишилися цілі. Іншими словами, він намагався не ставити питання фінансування на чільне місце, а підходити розумно до запрошення на ролі тих чи інших протеже. Не можна допустити шансу запороти картину на догоду чиїмось амбіціям. Марнославство в цьому питанні відігравало другорядну роль, адже продюсер розраховував отримати неабиякі прибутки від прокату фільму.

Під час кінопроб Роджер звернув увагу на одну молоду акторку, яка помітно відрізнялася від усієї іншої категорії претенденток на роль другого плану. Не те, щоб вона блищала особливим талантом, але певні акторські здібності все ж мала. Що особливо впало в око Доркасу, так це зовнішність дівчини і манера триматися. Молода міс Венді Дітріх мала обличчя ангельськи-чистої дитини, ще не спокушеної життям. Роджер подивився в її анкету і прочитав вік - їй вже 23 роки, хм... запізно для цноти. Та й неможливо це в кінобізнесі, вже хто-хто, а він знав напевно. Але все ж було щось особливе й невловиме в цій гордій посадці голови і царственій постаті, яка так несподівано поєднувалася з наївним образом юної дитини. Продюсер ще якийсь час уважно спостерігав за пробною грою акторки, яка зачитувала монолог з аркуша, потім звернувся до режисера:

- Ця крихітка має певний шарм і непогані дані. Хто за неї клопоче, не знаєш?

- Поняття не маю, схоже, вона прийшла самостійно, - відповів той.

- Як? Такий чудовий товар і без господаря?! - здивувався Роджер, не в силах у це повірити.

Одразу ж його осяяла думка: "Ось і знайшлася нікому невідома особа, яка прикрасить кінокартину своєю новизною і неординарністю!"

- Цю крихітку запроси на додаткові проби, вона мене зацікавила, - кинув Доркас режисерові й пішов зі знімального майданчика з полегшенням усвідомлюючи що, здається, знайшов розв'язання чергового питання.

Але і другі, і треті кінопроби з молодою і ще нікому невідомою акторкою дали задовільні результати. По-перше - вона мала чудовий вигляд у кадрі, а по-друге - дуже доречно підходила на цю роль за сценарієм, завдяки своїй особливій зовнішності. Виходячи з усього цього, міс Венді Дітріх була затверджена на роль другого плану у фільмі "Могутній Джо Янг".

Обрану акторку запросили до кабінету продюсера для підписання контракту з кіностудією. Дівчина сиділа в кріслі навпроти письмового столу Доркаса і незворушно дивилася на нього своїми наївно-дитячими очима, в той час, коли він зачитував її обов'язки.

- Ну, що, міс Дітріх, чи згодні ви на такі умови? - запитав він.

Венді змахнула довгими віями, наче метелик своїми крилами, і її миле личко осяяла янгольська усмішка:

- Так, містере Доркас.

Роджер здивувався тому, як швидко і покірно вона погодилася. На його віку це було вперше.

- І що, не буде жодних зауважень щодо пунктів договору, стосовно ваших зобов'язань? І жодних торгів щодо гонорару? - уточнив він.

- Ні, - спокійно відповіла дівчина.

Щось тут явно було не так. З досвіду продюсера, кожна претендентка, і навіть кожна затверджена на роль акторка намагалися знайти його прихильність, щоб просунутися далі кар'єрними сходами і знятися в наступних його фільмах. Це був свого роду негласний ритуал, якого дотримувалися всі без винятку служителі Мельпомени, як жінки, так і деякі чоловіки. Але ця наївна лялечка поводилася зовсім інакше: вона не кидала томних поглядів на Доркаса, не натякала на тісний зв'язок і навіть не дивилася в його бік. Вона поводилася так, ніби це їй мають догоджати і домагатися. Дивно це все, з огляду на стан речей, не стандартно.

Венді Дітріх зацікавила Роджера своєю кричущою неординарністю. Її загадка не давала йому спокою. Ну що ж таке знає вона сама про себе, що поводиться подібним чином? Звідки така впевненість у недосвідченій дівчині, яка не знялася поки що в жодній картині? А в тому, що це була саме її жіноча загадка, він навіть не сумнівався. Вона засіла в нього в голові, як якась головоломка, розв'язати яку він силкувався і поки не міг. Ні, це не були ні закоханість із його боку, ні жадання, Доркас був досить пресичений життям і навчений досвідом, щоб не піддатися на таку спокусу. Та все ж Венді зачепила його увагу, що саме по собі було великою рідкістю.

До початку зйомок фільму ще залишався час, актори займалися заучуванням своїх ролей, а продюсер з командою організацією знімального процесу. Для згуртування нової команди Роджер організував вечірку, де актори всіх планів і рангів, режисери та їхні помічники могли познайомитися між собою і поспілкуватися в неформальній обстановці, поза знімальним майданчиком. На кіношне паті, як було заведено, був запрошений і Філіп Голдштейн.

- Філе, я хочу представити тобі декого, - запропонував Доркас, відводячи друга в бік до невеликої компанії.

- Цікаво, чим же ти вирішив мене здивувати? - пожартував той, очікуючи, що продюсер зараз покаже йому щонайменше циркового ліліпута-акробата або бородату жінку.

Але всупереч його саркастичним очікуванням, Роджер підвів друга до групи гостей і звернувся до молоденької дівчини:

- Міс Дітріх, хочу представити вам мого друга, адвоката, містера Філіпа Голдштейна. З усіх питань щодо контракту ви можете звертатися безпосередньо до нього.

Дивовижне створіння з безневинною посмішкою спрямувало погляд своїх янгольських очей на Філіпа і він розтанув від несподіванки. Таке диво було великою рідкістю в подібних колах.