Собі від себе... коли дуже треба...
8.
Давай відпустимо уяву,
Відчуєм літній бриз,
Зіграємо немов виставу,
Щоб здобути щастя приз...
Давай зустрінемося літом...
Забувши холод усіх зим,
І втішим серце сміхом,
Від наших недолугих рим...
В нестримних мріях намалюєм,
Той шлях що не розділить час...
І ним в уяві помандрує,
До щирих, справжніх нас...
........
Невчасно краще ніж ніколи,
Нехай не сплетені стежки...
Такі от вперті примхи долі...
Такі далекі береги...
Здається, ось простягну руку...
Торкнусь знайомих рим...
Але ріка життя знов шле розлуку...
Все тане як туман, як дим...
Та пам'ятай "Невчасно краще ніж ніколи"
З цим кредо гордо уперед іди....
Колись зійдуться навіть гори...
В якімсь житті ззійдемся й ми...
Відредаговано: 12.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
