Собі від себе... коли дуже треба...
5
Боятись змін це не логічно,
Усі ми змінні в світі цім.
Хоч це звучатиме цинічно,
Ми просто порох,просто дим...
Клубок емоцій і думок,
На міцно сплутаний Всевишнім....
Живий та все ж таки клубок...
Що котиться по світі грішнім.
За щастя матимем ту мить
Коли дорогою земною
Хтось інший вхопить нашу нить
І спутає із власною душою.
Розплутати не намагаймось
Все так задумано з гори
Живімо в мирі та стараймось
Не брати в душу ще й чужі гріхи!
.......
Як хочеться кудись в дитинство,
Туди де платтячка й ляльки
Туди де просто і затишно,
Де ще не звідані шляхи.
Де ще шкільні уроки,
Портфелі, зошити й книжки,
А не життя перепетійні кроки,
І так заплутані стежки.
Як хочеться кудись у вічність
Туди далеко в небокрай...
Де ще любов і вірність...
Де ще не кава а солодкий чай...
Як хочеться кудись у щастя...
У те що втратили колись...
У те що більш не здасться
І вічним стане в одну мить...
Як хочеться кудись у спокій,
У тихий прихисток душі...
Де дотик твій немовби морфій,
Відносить все в солодкі сни...
Як хочеться кудись у радість
Де дружній сміх щодень дзвенів...
Де ще не думаєш про старість...
Де ще в запасі стільки днів...
Відредаговано: 12.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
