Собі від себе... коли дуже треба...

4

Прийде в життя її момент,
Коли у серці буде спокій...
Коли броні крихкий цемент,
Розсиплеться, як попіл...
Прийде в життя її ще час,
Коли душа забуде лихо,
Коли глибока рана враз,
Почне кровити просто тихо...
Прийде в життя її та мить
Коли все в неї буде добре,
Коли вже більше не болить,
І все байдужим стане вкотре...
Прийде колись, та не тепер...
Сьогодні в неї в серці буря...
З непроханих, чужих, химер,
Сьогодні знову ж буря...

.....

Нафантазую світ собі:
Де для щастя не потрібна кава,
Де сум розтанув в даличині...
Де любов та сама... сама...
Нафантазую почуття прозорі...
Немов кришталю блиск,
Немов небесні зорі,
Показали весь свій шик...
Нафантазую долю щасливу,
Для тебе й для себе...
Нафантазую теплу зливу,
З січневого неба!
Нафантазую все що захочу....
Меж нема в невагомої казки,
Та душу свою наврочу,
І знов потерплю фіаско...

Тата Сакварелі

Подобається

#355 в Різне
#16 в Поезія

У тексті є: мотивація для себе, душевні пошуки, рядки надиктовані серцем

Відредаговано: 12.09.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись