Глава 11

Глава 11

- Олівіє, тобі треба зігрітися, чуєш?

Але дівчині не хотілося нічого говорити. Вона зовсім заплуталась, та зараз їй добре, спокійно і тепло.

- Гей, божевільна, ти там чуєш мене? - Тай обережно взяв її за підборіддя і змусив поглянути на нього:

- Олівіє, я серйозно, тобі треба прийняти гарячу ванну.

- Скількох людей ти вбив? - дівчина зазирнула йому в очі, проте рук від плечей так і не прибрала.

- Тобі саме зараз це потрібно знати?

- Тай, будь ласка, скажи.

Чоловік невдоволено видихнув, але відповів:

- Не знаю, я не рахував. Але всі вони були покидьками, Олівіє. Намагалися викрасти мого брата для багатіїв, які зажерлися, наслухалися легенд і хотіли його в якості власного експоната, а мене взагалі мали намір вбити. Тому довелося обирати, або наші життя або ж їхні жалюгідні, де ті поганці лише шкодили всьому живому. Проте, дозволь зауважити, я не вбиваю остаточно, моя магія лише перетворює на іншу форму, але не вбиває. Тому, якщо хочеш…

- Ні. Не зараз.

Чоловік аж зітхнув з полегшенням:

- Добре, тоді чого ти хочеш?

- Вмитися, а ще випити гарячої кави і поговорити.

- Так, поговорити не завадило б. Добре, давай ти все ж нагрієшся у ванній тут в мене…

Олівія так глянула на чоловіка, що його аж наче вдарило підозрою:

- Та вгамуйся вже! Обіцяю, навіть поблизу не з’являтися. Невже ти вважаєш, що я такий охочий до жіночої уваги? Не хвилюйся, в цьому сенсі ти мене поки що не цікавиш.

Вона навіть не зрозуміла, це її образило чи заспокоїло? Вирішила не замислюватися над цим, просто кивнула йому у відповідь, виплуталася з обіймів і попрямувала до ванної кімнати, мріючи зняти вологий холодний одяг.

Як же добре зануритися в теплу лагідну водичку. Олівія скористалася гостинністю наповну: запалила свічки, додала ароматну олійку у піну, яку Тай, напевно, для неї організував, ще й увімкнула музику на телефоні, щоб різні думки не заважали їй розслабитися.

Цей особливий людський ритуал справді допоміг, з ванни Олівія вийшла вже без такого напруження, в якому до цього перебувала. Халат Тая був завеликий на неї, але вже добре, що він просто був. Та ось тут на дівчину чекав справжній сюрприз, її одежа зникла, замість джинсів і светра на ліжку лежала довга чорна в’язана сукня, а поряд з нею записка: «Не хвилюйся, сам начаклував і лише завдяки грандіозній уяві». Ну що ти будеш робити, хоч так. Олівія одягнула її та підійшла до дзеркала, щоб оцінити свій зовнішній вигляд. Як виявилось, досить непогано, сукня чітко обліпила її стрункий стан та підкреслила всі жіночі принади. А в довершенні з вогким волоссям Олівія виглядала доволі звабливо. Аби ще декольте не таке глибоке, можна й погодитися з запропонованим варіантом. Що вже вдієш, такий він чоловічий смак, та й іншого нічого нема, тож доведеться змиритися.

За пахощами кави дівчина зрозуміла, що Тай знаходиться на кухні. Так дивно було споглядати, як він сам готує ту каву. До того ще й старається. Який загадковий, однак, цей Напівхолодний, і вбити може, і каву зварити.

Тай розвернувся з туркою в руці і застиг. Він наче в пастку потрапив, ні на мить не міг відірватися від дівчини. Його погляд, смакуючи та відверто насолоджуючись, повільно подорожував по ній, і цю подорож Олівія відчувала самою шкірою. Його очі потемніли, синій глибинний блиск ще сильніше запалав, дихання збилося, здавалося, ніби він розчиняється в ній.

Олівії стало спекотно. Від такого в’їдливого погляду в неї і в самої в голові все переплуталось.

- То ми йдемо пити каву, чи як?

Чоловік наче прокинувся:

- Так, звісно. Маєш гарний вигляд, до речі. - Тай розливав каву по горнятках, продовжуючи раз за разом зиркати в бік Олівії, - з сукнею я таки вгадав.

- Ага, особливо з розміром все склалося. Мабуть, багато одежі іншими чаклував, хоча ти ж зневажаєш дівчат, звідки такі достеменні пізнання?

Тай хитро посміхнувся і простягнув їй горнятко:

- Ну, знаєш, від зневаги до насолоди один крок, тому…

- Все! Далі можеш не продовжувати, навіть чути не бажаю. Хоча, почекай, - дівчина взяла до рук своє горнятко і присіла на стілець, - вислів «а у нього з такими, як ти, розмова коротка» означає саме те, про що я зараз думаю?

У нього в очах затанцювали грайливі вогники:

- А звідки ж я знаю, про що саме ти зараз думаєш?

- Ти що, фліртуєш зі мною?

Тай повільно наблизився до неї, взяв за одну руку і легенько стиснув в своїй долоні:

- Флірт – це марна трата часу, навіщо його гаяти на порожні балачки. Краще одразу переходити до справи, - він одним вправним рухом смикнув Олівію на себе і вона одразу опинилася в його міцних чоловічих обіймах. І як тільки дівчина горнятко вчасно на стіл поставила, а то б вся в каві була.

- Тай, що ти робиш? - Олівія намагалася відсунутися від нього і вертіла головою як могла, бо вже дуже мало відстані залишилося між їхніми обличчями. Але це ще тільки більше розпалювало його інтерес: