Сніжними слідами

Глава 8

Глава 8

 

Дівчині не те, що рятувати, їй вбити його зараз хотілося! Як він міг? Забрав особистий телефон ще й посмів від її імені повідомлення надсилати!

- До речі, я на дозвіллі багато чого цікавого в тебе в телефоні знайшов, особливо мені світлини твої сподобались. А там, де ти в купальнику – взагалі вищий пілотаж. Твоєму Марку, чи як там його, пощастило, якщо ти, звісно, до іншого не втечеш, як ви це полюбляєте робити.

- Тай, замовкни, зараз же! - Олівія ледь стримувалась, щоб не підійти і не вдарити його по вдоволеній пиці! Видихнула, стиснула руки в кулаки і пішла до кухні, щоб взяти залізну миску. Поки ходила, вилаялася на всі заставки! Зате одразу легше стало. Присіла поруч і почала обробляти рану. Чоловік уважно за нею спостерігав і навіть не сіпався.

- Образилася?

- Ні, Тай, мені дуже приємно, що ти порпався в моїх особистих речах. Знаєш, чим далі я тебе пізнаю, тим все більше приходить розуміння, що ти дійсно людина Напівхолодного. А я ще хотіла тебе рятувати.

- Від чого? - здається йому знову весело.

- Не від чого, а від кого. Від твого господаря звісно.

- Я ж тобі казав, мені тут не загрожує небезпека. Навіщо мене рятувати?

- Бо хотіла, щоб ти нормальною людиною став, без всієї цієї магії і чародійства. - Олівія навмисно несподівано смикнула за бинт, від чого Тай аж скрикнув, зате хоч нахабний вираз з обличчя зник.

- Так, я закінчила, лежи і не рухайся. Я зараз відмию твою кров з підлоги та приготує чогось поїсти, і не бажаю навіть чути заперечення, зрозуміло?

Очі Тая горіли синім блиском, він спочатку хотів щось бовкнути, але потім чомусь раптово передумав. З цікавістю зиркнув на неї і кивнув головою у відповідь.

- А коли я закінчу і ти зцілишся, повернеш мені телефон та одяг. - Знову пригрозила йому пальцем і вирушила на кухню.

Як і обіцяла, спочатку витерла кров, а потім приготувала суп, а готувати на кухні в замку у Напівхолодного, треба сказати, було і цікаво, і хвилююче, і, якщо чесно, досить зручно.

Коли знову навідалась до Тая, чоловік вже не лежав, а сидів, вдивляючись у вогонь в каміні.

- Вечеря готова. Давай допоможу тобі дійти до кухні? - вона думала він зараз противитися почне, але ж ні, знову лише кивнув в знак згоди, обійняв її за плечі і легенько спираючись, попрямував куди треба. Знаходитися в обіймах напівголого Тая завданням виявилося нелегким. Лишень він доторкнувся до дівчини, в неї одразу ж шкірою промайнув приємний лоскіт. А ще й цей його погляд проникливий… добре, що хоч кухня недалеко.

- Пахне смачно. Як ти все знайшла тут?

- А що там знаходити? Я ж не вперше на кухні, та ще й на такій сучасній. Мені завжди подобалось готувати, я і в гуртожитку всіх частенько пригощала смаколиками.

- А Марку своєму готувала?

- Неуважно повідомлення мої читав, Тай. Він не мій. Йому не готувала. А чого це взагалі тебе так цікавить?

Чоловік знизав плечима:

- Просто.

- Просто?

- Так, просто.

- Добре, давай вечеряти.

Їли вони спочатку в повній тиші. Але потім Олівія не витримала:

- Розкажи, чому опори на порталі зламались? Що за поганці втрутилися? І чим це все може закінчитися?

- Знаєш, мені більше подобалось, коли ти злилася, а я ставив питання.

- Тай!

- Добре-добре, вимагачко, розповідаю. Вимірів, як ти, напевне чула, існує досить багато. І, на жаль, не всі відвідувачі нашого мають добрі наміри. У деяких на меті спаскудити тут все, а особливо на свята. Один з найпотужніших порталів знаходиться в замку, в тій кімнаті, де ти була. Так звані «чорні хвилі» пробралися до нього у просторі між вимірами і завдяки властивим їм підступним, мерзотним здібностями пошкодили опори. Пам’ятаєш, я говорив у Напівхолодного віднедавна є певні проблеми? Оце їх я і мав на увазі.

- Тобто ці «чорні хвилі» потраплять до нас, а далі що?

- А далі вони занапастять Різдво, один з наймогутніших днів Сили. Він має величезний влив на ваш внутрішній світ - чесноти, риси, якості. «Чорні хвилі» ж поширять серед людей тривогу, відчай, розчарування. Дух свята зникне і всі добрі справи та чарівні дива не відбудуться, мрії не здійсняться, люди перестануть вірити, а без віри – душі спорожніють, і ви швидко перетворитися, мов на тих на зомбі.

Від слів Тая у дівчини з’явилося неприємне відчуття, ніби вона сама тільки-но пропустила ту порожнечу через себе.

- Але ж можна якось запобігти їхньому вторгненню? Повинен же бути спосіб врятувати наше Різдво?

- Він є. Щоб відновити магічні опори, потрібна людина зі світлою чистою душею. Вона повинна бути справжньою, відкритою і щирою. Лише магія її чеснот зможе відбудувати все та вберегти портал від знищення. Він поєднається з нею, з її внутрішнім світлом і стане ще міцнішим, ще могутнішим. За теорією десь так.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше