Сон третій

Бабця розказувала, що будинок її дід купив у якось алхіміка. За родинною легендою, цей алхімік свого часу знайшов золотий метеорит, розпиляв і заховав десь на подвір'ї. Переказували, що підступи до тайників приховані не лише землею, а також замовляннями:  алхімік зарив на подвір'ї три трупи з срібними ножами в грудях. Звучала легенда страшнувато, але трупів і ножів ніхто не бачив уже сьоме покоління.

Зараз цей будинок стояв пусткою, бо вже другий рік, як родина виїхала з села під час евакуації. Війна вже відкотилася ген до кордону, і Катерина повернулася, щоб поремонтувати і причепурити будинок, який дивом вцілів. Доводилося міняти вікна та перекривати дах. Робітники на даху знайшли стару пляшку:брудно жовту, грубого скла, з широкою горловиною. Всередині було щось схоже на рулон паперу.

 - Напевно, капсула часу від будівничих! - сміявся бригадир, віддаючи знахідку.

Жінка подякувала. Але, щоб дістати цупкий рулончик, знадобилося багато часу і довгий пінцет. Катя дуже боялася його пошкодити. Пізно ввечері вона нарешті змогла розгорнути загадкове послання. На тонкій, потемнілій від часу шкірі було написано дивакуватою мовою, з використанням твердих знаків і ще кілька малюнків. З них жінка швидко зрозуміла, про що йдеться, і пораділа, що дістала сувій наодинці. Текст писався явно в розрахунку на когось, хто знав зміст сімейної легенди:

"Чекати парад планет. Після цього - першої повні. Ножі будуть в диму по сторонах світу. Від правого кута хати 5 кроків на схід. Північ - Відчинись, захід - прийшов, південь - законний, схід - власник." І малюнок з схемою: прямокутник і п'ять точок. В жінки спітніли долоні. Якщо це дійсно не вигадка, будуть гроші і на ремонт, і на життя.

***

З того моменту пройшло 2 роки. Катерина здобула непогані знання в астрології. Логічно, що 7 поколінь назад визначення параду планет було астрологічним, а не науковим. Тобто треба щоб в одному сузір'ї зустрілися 4 планети. Схоже, чоловік був самовпевненим або думав що скарб не знадобиться йому наближчі 20 років. Жінка шкодувала, що немає чіткості у вказівках: який правий кут? Коли стоїш лицем чи спиною до хати? Скільки планет має бути в параді - чотири чи п'ять? Що це за дим, в якому треба шукати ножі? А може він отруйний? А ще лишалася ймовірність, що це розіграш хворого розуму старого власника подвір'я. Додуматися передати таку легенду!

Цього року можна було спробувати відшукати схованку: в сузір'ї Тільця зустрічалися Меркурій, Венера, Марс та Сатурн і зовсім поруч, в Близнюках - Юпітер.

Це був кінець квітня, розпал весни. Катя з нетерпінням чекала повного місяця. Орієнтувалася за новинами. Як добре, що є люди, які відслідковують і день і час, коли це відбувається! Коли споночіло, жінка присіла на ганок з чашкою чаю. Звідси добре було видно все подвір'я. 

Чекати прийшлося недовго: як тільки з'явилися перші зірки під муром з'явився легенький серпанок, схожий на туман або дим. Жінка відставила чашку і підійшла до осередку туману. Вона передбачливо вдягнула респіратор - якщо це дійсно дим, то тут коїться якась метафізика, що лякало. Її руки були в рукавичках для зварювання, а ще вона взяла з собою лопату - "рискаль", як казали місцеві.

Мур був старим, як і хата. Приземкуватий, кам'яний, міцний. Серпанок нерівною хмарою закривав куток подвір'я, де росла колюча алича. Світло налобного ліхтаря замерехтіло, і жінка чортихнулася. Вона лише вдень його зарядила, але, напевно, акумулятор вже доживав своє. Треба було шукати ножа, як в інструкції, але осередок серпанку ховався серед тонких стовбурів куща. Жінка спробувала продертися всередину, але нічого не бачила через щільний молочний серпанок, а пагони чіплялися за рукавицю. Після короткої внутрішньої суперечки (може, це шкідливі випари, хто знає чого ця хмара стоїть на місці) вона зняла рукавицю і спробувала наосліп намацати щось окрім гілок. Марно - в руки трапилася обгортка від чипсів і кілька камінців. Катя розчаровано відійшла і спробувала віддихатися, знявши респіратор. Пора було шукати інші місця, може там легше буде знайти потрібний предмет. 

Другий серпанок знайшовся за хатою. Тут, на щастя, не росли кущі, лиш було трохи бур'яну. Жінка взялася обмацувати землю.

Подовгуватий темний предмет мало нагадував ніж. Катя засміялася - вона наївно очікувала блиску металу, широку ручку, гостре лезо. А це виявився чорний від окислення тупий столовий ножик. Дивовижна легенда, таким нікого заколоти не вийде... На мить з'явилося полегшення - в записці також нічого не написано про вбивства. Може, це в когось з родичів розігралася уява і до ножа додався труп. 

А потім серпанок ожив - завихрував і хвостатим смерчиком політів кудись за хату. Катя зойкнула і перечепившись за бур'ян, впала. Поки вона виборсалась і оббігла хату, на подвір'ї нічого не було видно. Може, треба було з кимось поділитися таємницею - щоб допомогли і підстрахували. Але жінка не уявляла, що подумають про неї власні діти, якщо взятися розказувати що містичний родинний переказ є правдою. Вони навіть в бога не вірять, то її засміють без сумніву.

І відповідь на безліч запитань нема де шукати. Що це за засіб, який спрацьовує після доторку до ножа? А може є якийсь порядок, в якому треба витягати ножі? І що буде, якщо з аличі не вдасться дістати предмет?.. здогадки були, але думати про них не хотілося. 

На малюнку було ще три точки. Катерина припускала, що то схема як все розташовано відносно будинку, але в такому разі місце, де вона знайшла ніж, було позначено непрвильно - знахідка була біля самого будинку а всі точки знаходилися трохи віддалік. Або автор не старався зберегти масштаб, або позначки стосувалися чогось іншого. На малюнку не було вказано, з якої сторони двері, того орієнтуватися було складно.

Жінка пішла в сторону, де знаходився схід сонця. Там знаходився курник - нова господарська прибудова. Навколо нього туману не було., того жінка відкрила дверцята. Кури сонно заквохтали. Серпанок висів під дерев'яною бантиною - балкою, на якій сиділи птиці. Бетонну підлогу вкривало сіно впереміжку з послідом. Катя лопатою обережно розгорнула сіно - пусто, нічого не дзвякнуло об металевий край, лише неприємний скрегіт лопати об бетон схвилював курей. Катя розчаровано вибралася з курника. Якщо кущ можна спиляти за ніч, то курник зносити треба кілька днів. Але варто було перевірити ще дві точки, і вона вже бачила сизу хмарку біля входу в підвал. Тут була лише втоптана стежина, і жінка здивувалася, коли майже зразу намацала встромлений в землю ніж. Тут часто ходила вона і решта сім'ї, але ніколи ніхто не перечіпався за цей предмет. Дійсно коїлося щось дивне під місяцем. Жінка витягла ножа, спостерігаючи за серпанком. Як і минулого разу він вихором зірвався з місця і полетів в сторону криниці. Катя хутко поспішила за ним. Криниця на подвір'ї також була старою. Її не раз чистили від намулу, міняли цямриння - дерев'яну конструкцію, на яку ставилося колодязне відро. Вода тут завжди була чиста і смачна. Коли жінка підійшла ближче, рука з ножами спершу засвербіла, а потім почала пекти. Жінка впустила ножі і піднесла руку до обличчя. Видно було погано, ліхтар знову миготів. Проте, як тільки вона впустила предмети, несподівані відчуття зникли. Схоже, навіть сліду опіку не було. Не було також і ножів на місці, де вона їх впустила. На додачу ліхтарик вимкнувся зовсім.