кінець..

Я знову старий, я був уже майже прикутий до ліжка. Хвороба прогресувала та розповсюджувалась по моєму організму. Я вже був замучений і знав, що мені залишилось не довго. Галина взяла на 2 тижня відпустку, щоб бути поруч зі мною. Я дуже цінував це. Я бачив як їй важко бачити мене таким немічним, і не спроможним навіть самому сісти. Вона готувала мені бульйончики, так як мій шлунок не приймав важчу їжу. Я цінував її турботу, і хотілось так само їй дати все тепло яке в мене є, проте я навіть моментами не міг нормально говорити. Я бачив, що моїй коханій важко, але ч не міг їй допомогти як би не хотів. Одного ранку я не міг ніяк прокинутись мені снилось як я молодий одружуюсь на Зоряні. Весілля, родичів майже немає тай я б не назвав це весіллям так як війна. Ми були щасливі і стояли біля відділу реєстрації шлюбів.

- Ну що ти готова одружитись на мені та мати моє прізвище?

- Так готова коханий. Я буду поруч щоб не сталось.

- Я також, і тільки смерть нехай нас спробує розлучити.

- Навіть у неї цього не вийде. Посміхнулась Зоряна.

Нашу розмову перервала жіночка, яка відкрила велику золоту браму.

- Наступна пара, Молотові. Проходимо до зали.

Це були ми. Ми щасливі подивились один на одного та попрямували. Ми стоїмо біля жіночки яка читає урочисту промову. Після урочистої промови вона промовила.

• - Пане Данило, ви даєте клятву завжди оберігати, піклуватись і не давати в образу пані Зоряну?
• Клянусь.
• А ви пані Зоряно готові народжувати спадкоємців, прибирати та готувати для пана Данила?
• Готова.
• Тоді ви можете поцілуватись.

Я почав тягнутись поцілувати Зоряну, я лише чув не покидай мене одну. Повернись до мене. Я тебе дуже сильно кохаю. І коли я дотягнувся та поцілував Зоряночку. Вона промовила і смерть нас не змогла розлучити я посміхнувся. Та в той момент моє серце поруч з Галиною перестало битись. Я відійшов до Бога. Я був поруч з своєю Зоряночкою і я був зовсім молодим. Я такий ради був, що це все завершилось. Мені не буде це все снитись і я буду просто існувати як невинна душа, яка хотіла всього лиш спокою.

Всім дякую за підтримку, всім хто вірив в мене. Окреме дякую хочу сказати двом людям які мене підтримували і не давали опустити руки. Я дякую всім хто прочитав цю книгу. Буду старатись і надалі вам писати книги. Всім ще раз дякую.