Глава 16

Алекс відкрив очі і ще кілька секунд не міг усвідомити де він. Лорі схилився над ним з однієї сторони, з іншої стояв Рей і дивився на батька відстороненим поглядом, поклавши голову на ліжко.

— Ти як? — спитав лікар і перевірив пульс Моро. 

Інженер повільно сів і озирнувся. Голова вже не паморочилась і тіло не мліло.

— Довго я лежав? — спитав Моро і потер очі.

— Ні, — відповів Деванс і показав екран з статистикою аури чоловіку, — Дивись.

Моро нахмурив брови.

— Десять одиниць, — хрипло промовив Алекс і очі його розширились.

— Так, — піджав губи Лорі і сів поруч, — З двох підскочила.

— Але ж це… неможливо…

— Так.

— Лорі, це жарт?

— Ні, Алекс. Твої марення почались тоді, коли ми мали забирати дітей. Слухові галюцинації збільшувались в корпусі аїдовців. Я пам'ятаю, які галюцинації в тебе були в дитинстві і те, що ти пережив в походах. Мені здалось це дещо дивним. Сьогоднішня операція ще більше викликала підозру. Я припускаю, що у Ліри стабільна аура, тільки вона підпитується твоєю аурою або аурометр вловлює і твою, тому ми не могли її прооперувати. Можливо, раніше вона в тебе була недостатньо концентрована, однак, цього було достатньо, щоб збити нас з пантелику. Це ще варто перевірити. Я припускаю також те, що твої “галюцинації” і марення нічого іншого, як справжнісінька спроба зробити перехід. А тепер, Алекс, ми маємо розставити крапки над “і”. 

Інженер підвів очі на друга.

— Перше, чи будемо ми про це комусь розповідати? Якщо в тебе досі є аура і вона пояснює марення, про це обов'язково має знати психіатр. Але, Алекс, якщо мої припущення що до Ліри вірні, тебе можуть не пустити до неї. Ми не знаємо, чи впливає твоя аура, наприклад, на Рея, чи тільки на доньку, а можливо на всіх аїдовців. Друге, що нам робити з цією інформацією далі? Можливо варто зібрати бригаду і дослідити це? І третє — що відбулося між тобою і Аїдом?

Моро побілів від останнього питання. Він різко відвернувся до сина і взяв його на руки. 

— Алекс, ми всі думали, що забравши око, він полегшив твою шизофренію, дозволив жити і дав тобі дитину. Але щось ще? Що між вами такого, що він досі тебе кличе? Ти там щось залишив? Чи він тобі щось дав? Алекс, це може бути ключем до відповіді. 

— Це не моя таємниця, — відрізав той. Око знову заболіло, а тіло спітніло і здавалось неприємно липким. 

— Алекс…

— Лорі, — обірвав його Моро, — Це не моя таємниця. Якби я тільки міг… — Очі інженера заблищали, зуби він зжимав так міцно, що можна було почути скрижте, солоний ком у горлі ніяк не хотів ковтатись, — Лорі, друже, повір, якби я тільки міг… Я просто хочу, щоб Ліра була в безпеці. Я не хочу втрачати ні дітей, ні роботу. Не думай, що я знову стану лабораторним пацюком. 

— Ти думаєш, я тебе просто так залишу? Дурень ти, Моро. Ой, Рею, затули вушка, — запізно спохватився Лорі, — Та що?

— Якщо моя аура, ніколи не думав, що знову скажу так, впливає на Ліру, варто це дослідити. Можливо вона уникне переходів в такому ранньому віці, якщо я не буду з нею бачитись.

— Насправді, добре, що ти не ходиш до неї аж так часто, — додав лікар.

— А Рей? Думаєш він теж впитує мою ауру?

— Можливо, а може у аурометра великий діапазон дії. Поки ми точно знаємо, що у тебе досі концентрується аура і твої марення є призовом у Царство. Як думаєш, те що відбулось з тобою тут кілька днів назад, коли тебе Мартин знайшов, то не був перехід? 

Моро дивився кудись перед собою і напряг голову. Тепер він виглядав гірше ніж покинуте цуценя під дощем, плечі його були опущенні настільки, наскільки дозволяв піджак. Синці під очима контрастували на блідому обличчі. 

— Я не знаю, — тихо вимовив інженер. В роті пересохло і розліпити губи було важко, — Я не впевнений. 

Деванс почухав потилицю.

— Кепські справи, — зізнався той, — Але нічого, є і хороше в цьому всьому. Ми знаємо що шизофренія твоя не виходить з ремісії, а значить нема чого переживати за дітей. 

— І що з того? Якщо моя аура впливає на них і погіршує їх стан, то мені не варто бути з ними поруч. І ти не забув, що вчора трапилось?

Рей усвідомивши почуте, міцніше вхопився за батька.

— Що далі? — риторично запитав інженер прижавши губи до голови сина.

Але Лорі знайшов відповідь.

— По перше, нам потрібно зробити кілька простих експериментів і вже з ними ти маєш прийти до психіатра. Зараз головне розібратись з твоєю шизофренією. Через них ми і розберемось з твоєю аурою і дітьми. Двох зайців одним пострілом. Але, Алекс, зрозумій мене, легше буде, якщо….

— Лорі, це не моя таємниця, — тепер очі дивились гостро. Він ніби намагався обрубати цю тему, питання і допитливість. 

Додому їхали машиною доктора. Орест, якого вже забрали зі школи дідусь з бабусею, відкрив двері, вибіг на зустріч батькові і наскочив на нього. 

— Тату! Ми суп зварили, — радісно і з захватом сказав хлопчик.

І не дивлячись на біль в спині від напруженої стоячої роботи, Лорі підняв дитину на руки.