Я з очікуванням та страхом слідкувала за діями тих чоловіків чи то бандитів хто його знає
-Так чим я можу бути вам корисним? Запитує Антон
-Ну якже друже каже один із бандитів і стукає його по плечу
Це точно було не привітання в знак дружби тай сила не відповідала дійсності. Це скоріше було схоже на погрозу або таким собі стимулом згадати чим він може бути корисним . Антон натомість не подав і вигляду, що йому боляче . Із задньої машини вийшло ще 2 людей і якщо мене не підводив зір в одного із них в руках був пістолет . Побачивши пістолет мені прийшло на думку, що варто було б подзвонити поліції , але я навіть не знала по якій трасі ми їдемо. Тай не відкрию вікно і не запитаю в Антона по якій трасі їдемо бо я хочу викликати поліцію .
-Я бачу у вас якісь проблеми, але які ? Вже не таким спокійним голосом сказав Антон
Той що вдарив Антона звернувся до іншого по прізвиську баран або ж то була просто образа , не знаю...
-Баран ану ту бабу з машини витягни
Від цих слів мене вже трясло , як пральну машину під час того , як вона віджимає воду
-Ну , що ви мужики? До чого тут дівчина ? Антон здійснив спробу їх переконати в тому , що мені дійсно не треба , але ж бачу по очах тих бандюгів, що не передумали тому я вирішила , що не потрібно чекати того щоб з машини мене силою витягали тим більше невідомо, що вони можуть зробити з Антоном. Я здійснила спробу взяти себе у руки , але нічого не вийшло тому я відчинила двері та вийшла
-Яно навіщо ти вийшла ? Дорікаючи запитав чоловік
-Того... твоя баба походу розумніша за тебе сказав ще один бандіт
-Так вот продовжив ще один бандит ми ж тебе попереджали не лізь куди тобі не треба, а ти не послухав
Після цих слів він хотів ударити Антона , але той увернувся , але далі все настільки швидко почало траплятися, що я навіть не встигла помітити , як мене той баран взяв за руку Антон побачивши це кинувся до мене і дав йому по лиці і вже за секунду його зловили ще двоє Антон же хотів вирватися, але неочікувано пролунало
-Ми ж тобі казали заспокоїтися , я перевела погляд на чоловіка який це казав і мені стало млісно у нього в руках був пістолет направлений на Антона
У мене просто почалася паніка у мене почали трястися навіти коліна, а сльози полилися рікою . Мене взяла за руку і почали трясти
-Ти скажеш йому так? Запитав той що тряс мене
-Щооо ? Не розуміючи питаю я
-Ти вийдеш за нього ? Питає вже той з пістолетом
-Щоо ? Куди вийду? Ридаючи запитую я
Відповідь я так і не чую адже лунає дзвінок телефона у того , що тримає пістолет . Хвилину він мовчки слухає , а закінчивши слухати він сказав
-Паскудна матір ми не тих зупинили
-Всенсі не тих зупинили ? Розгнівано питає Антон
Бандити відпустили нас і неочікувано Антон кинувся до мене . Обійняв та на вухо почав шепотіти
-Все добре , все добре , заспокійся
А я неочікувано для себе обійняла його у відповідь. І від цього мені стало так тепло , приємно та заспокійливо. Ніколи б не подумала , що поряд з цим чоловіком мені може бути так спокійно та добре . Як потім виявилося нас дійсно зупинили помилково . Цих людей (бандитів) найняв один хлопець з такою ж машиною вони мали зупинити його машину і здійснити всі дії , які робили з нами , а на словах "ти скажеш йому так? " хлопець мав дістати обручку та зробити пропозицію . Як на мене жахлива пропозиція руки та серця . Від цього всього можна і розрив серця дісти . Але добре, що все так закінчилося , адже могло бути набагато гірше . Антон обмінявся з тими чоловіками номер ті ж пообіцяли , що в разв потреби вони готові відпрацювати свою помилку .
-Ти як ? Запитав мене Антон коли ми вже сидіти в машині
-Чесно, не дуже
-От коли я побачив , що вони тебе сіпають от чесно тобі скажу я... я злякався і безмежно боявся , що вони тобі щось зроблять тримаючи мене за руку зізнався Антон
-Я теж злякалася коли побачила пістолет , я... я думала він тебе вб'є
-Нічого вже все добре нахиляючись до мене щоб обійняти заспокоював мене чоловік
-А давай ми десь зупинимося щоб поспати просто не думаю , що тобі хочеться після цього їздити за кермом
-Добре , але наскільки я знаю то десь за 60 кілометрів повинен бути цілодобовий готель. У відповідь я лише кивнула головою
Вже через 40 хвилин ми стояли біля рецепшина та чекали на свої номера , але я почула жахливу новину
-Нажаль вільний лише один номер сказала досить мила дівчина
-Яно доведеться спати в одному наче радісним тоном сказав Антон , але в мене ця новина радості не викликала , але все-таки мені нічого не залишилося окрім того щоб спати в одній кімнаті разом . Ну посплю на підлозі рішуче прокрутила в своїй голові я. Перед тим , як йти вже до номера ми повернулися до машини і взяли наші речі. Речі першої необхідності. Все для гігієни, змінну білизну та одяг на завтра
-Заходь сказав чоловік галанто пропускаючи мене до кімнати
Я звісно ніколи не шикувала, але навіть для мене номер був не дуже . Малюсінька кімната , підлога із холоднючої плитки і ванна 2 на 3 . Чоловік ж нічого про номер не сказав наче в цей момент його хвилювало щось інше
-Яно давай ти перша у ванну
Я заперечувати не стала мені вже хотілося змити з себе руки тих бандитів . Звісно я не затягувала насолоду тому вже через 15 хвилин я стояла у білесенькому халаті наданому готелем. Вийшовши я побачила голого Антона ну звісно не повністю голого він був трусах хоча б на цьому дякую
-Міг у ванній роздягнутися повертаючись сказала я
-Ну я ж в трусах хмикнувши сказав чоловік і зайшов у ванну . Як тільки двері зачинилися я одягла піжаму. Вона була не з категорії звабити чоловіка . Звичайна тепла піжама , яка складаєть з штанів та сорочки. Вирішила заглянути в шафу там знайшла додаткові рушники ними я вирішила перегородити ліжко . На цьому процесі мене і застав чоловік
-Ти що таке робиш? Здивовано запитав Антон
#13984 в Любовні романи
#5172 в Сучасний любовний роман
#2228 в Молодіжна проза
Відредаговано: 22.12.2023