Снігуронька для боса

Розділ 4

Наталки вдома не було. Вони з Андрієм збиралися сьогодні до нічного клубу, так що до ранку її можна не чекати. Можливо це і на краще. Перш ніж розповісти подрузі про всі події, що відбулися сьогодні у ресторані, я б хотіла самій собі спробувати відповісти на деякі питання. І головне з них: навіщо я погодилася вдавати з себе дівчину боса перед його батьками?

Сама проста і сама очевидна думка з’явилася першою. Але я її відразу ж прогнала, як саму сміхотворну. Нічого він мені не сподобався і я зовсім не бажала побути ще трохи поруч із ним! 

Можливо, я його пожаліла. Хоч він і заслуговував покарання за згоду приймати участь у такому дурнуватому парі, але не таке. Уявивши, як його батьки спочатку здивуються, а потім з докором і сумом будуть нагадувати Матвію все свято, що так сподівались, що син вже взявся за розум, навіть розсміялася вголос. Оце я собі картину маслом намалювала! Та може вони лише знизали б плечима та й забули відразу, що якась там Сніжана була поряд з їх сином і спокійно продовжили святкувати.  

А може це тому, що мені не завадять зайві кошти? Хоча, це і було правдою, та варто визнати, що про них я точно не думала у ту хвилину. Я, навіть, досі не заглянула у конверт, який Матвій передав мені, наче затятий конспіратор. Та й радості від нього я теж особливої не отримала. Тож варто визнати, що гроші тут ні до чого.

Запевнивши себе врешті решт, що усьому виною моя розгубленість і нічого іншого, відправилася спати. А у ві сні ми кружляли з босом у бальній залі, немов справжні принц і принцеса. А коли музика стихла, він посміхнувся і сказав:

- Попелюшка, не забудь свої кришталеві черевички. Вони мені і задарма не потрібні.

А я жбурнула у нього гарбузом, що невідомо звідки з’явився у моїх руках.

Хай йому грець! Навіть виспатися спокійно не дав, гад бородатий! 

- Ти вже не спиш? – Натка відхилила двері до моєї кімнати і просунула голову.

- Можна подумати, що якби спала, то це б тебе зупинило, - пробурчала я, ще перебуваючи під враженням від неприємного фіналу у сні.

- Ти чого така сердита? Не виспалась чи вчора все так погано пройшло?

- Дай я хоч умиюсь, тоді будеш допитувати. І взагалі, тобі чого не спиться? Ти ж прийшла, напевно, під ранок.

- Тому що, той хто придумав прислів’я про менше знаєш – краще спиш, зовсім нічого не петрав у цікавості. Я ж зовсім спати не можу, коли чогось не знаю.

От у цьому я точно не сумнівалася! Не стала нагадувати Наталці про цікаву Варвару і сумну долю її носа, а просто мовчки попленталась у ванну. 

Коли я вийшла з ванни, мене вже чекала чашка кави та улюблені цукерки Наталки – не інакше, як Андрій учора притягнкв черговий смаколик для своєї ласунки. Розповівши в подробицях всі свої пригоди минулим вечором, завершила хоч і жартівливим, але не таким вже далеким від істини висловом:

- Тепер я відчуваю себе дівчиною за викликом. Така собі ескортниця на підробітках.

- Тю на тебе! – Натка зиркнула на мене, як на пришелепкувату. – Подивись на це з іншого боку – у вас буде час краще пізнати одне одного. А там і до більш серйозних стосунків рукою подати.

- Ти знову за своє? – сердито буркнула я. – Годі вже фантазувати! Я тут переживаю, що вляпалась, як нерозумне дівчисько в сумнівну аферу, а ти якісь романтичні марення приплітаєш. Я ж так і не розповіла Матвію, що працюю у його фірмі.

- От і добре! От і не потрібно цього зараз робити, - перебила мене подруга. – Навіщо форсувати події, дай їм пливти своєю течією. 

Як же у неї все легко виходило! Я іноді навіть заздрила цій рисі її характеру – не ускладнювати те, що може відбутися саме собою і не поспішати вирішувати питання, які можуть розсосатися самі по собі. На жаль, у мене так не виходило. Я вже вспіла прокрутити в голові добрий десяток різних варіантів розвитку подій і, на жаль, ні один з них не закінчувався хеппі ендом. Мабуть, я затята песимістка.

Наталка сходила до столика, на якому я лишила свій мобільний, і рішуче вручила його мені:

- Якщо це для тебе така велика проблема, то виріш її раз і назавжди, а не гризи собі мозок. У тебе є номер боса, подзвони і все розкажи. А він хай вже сам вирішує, що з цим далі робити. 

Вона, звісно, мала рацію. Але я сама не розуміла, що мене зупиняло. Можливо, все ж підсвідомо я не бажала це все припиняти, бо мені подобалося проводити час з Матвієм, хоча боялася зізнатися у цьому навіть самій собі. 

Я нерішуче крутила телефон у руках, а подруга буравила мене прискіпливим поглядом. Екран мобільного раптово засвітився і дзвінок пролунав, неначе грім серед ясного неба, а я від несподіванки аж підстрибнула. Поглянувши на невгамовний апарат, Натка хмикнула і прокоментувала:

- Про вовка промовка… Чого чекаєш? Відповідай!

- Ало? – в мене було відчуття, що Матвій підслухав нашу розмову, саме тому й телефонує. І хоч я розуміла абсурдність цього, але все одно почувала себе ніяково.

Та ще й Наталка, як та надокучлива муха, яку неможливо відігнати, пританцьовувала поряд та шепотіла, щоб я ввімкнула голосний зв’язок. Я скорчила їй страшну гримасу, але це тільки підлило маста у вогонь і вона взагалі почала виривати в мене телефон, щоб зробити це самостійно.

Уявляю які звуки було чутно в телефоні: пихтіння, сопіння та кряхтіння, а варіанти від чого вони напряму залежали від того наскільки бурхлива фантазія у співрозмовника. Не знаю, що прийшло в голову Матвія, але він, після недовгої заминки, замість вітання запитав:

- Тобі зараз зручно розмовляти?

- Так. Я просто… тут… спортом займалася, - бовкнула я першу пристойну думку, яку вспіла виловити серед купи досить пікантних – від заняття коханням до відвідин нужника, — ще не встигла відхекатись.

Наталка закрила рота руками, щоб не розреготатися і зігнулася в три погибелі. А я таки ввімкнула на голосний, бо розуміла, що коли її відпустить, вона знову спробує мене атакувати.

- Яка ти молодчина! Я теж полюбляю розім’яти м’язи, але, чесно кажучи, після посиденьок в кафе це цілий подвиг.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше