Куди ви прагнете, безумці,
Де суєта, війна, розбій?..
Лиш варто землю озирну́ти —
Побачиш всю красу на ній.
Побачиш янголів і Бога,
Що світ чудовий сотворив.
І батько з рідного порога
На битву нас благословив.
Жене́́́мось до вершин могутніх,
Використа́вши Силу Зла...
Та хто нас гріє в часи смутні
По цей бік крижаного скла?
Куди ви лине́те, безумці,
Забувши про любов і мир?
Та варто тільки озирну́тись —
І світ краси постане вшир.
Весняний день і квіта бризки,
Тепло й ласка ніжних рук...
Дитя дрімає край колиски —
Йому так треба вірний друг.
Куди ви квапитесь, безумці,
Все суєта, жадоба влади
Нам лиш озирнутись треба, Щоб Мойри нить не обірвати.
23.03.2016 року.
Відредаговано: 30.10.2025