Снігова ніч (збірка поезій)
Пропав
Ніхто мені не сказав, що я пропав,
Що бачили мене учора біля моря…
Двоє рибалок в гостроконечних шапках
Знайшли мене лежачим на піску –
Я їм співав, розповідав їм казки
на дивній і забутій мові…
***
Ніхто мені не сказав, що я пропав,
А я – літав і реготав, як вітер.
В пустелі Гобі зі мною грались діти,
Вони мене прозвали «Сонце світить».
Ніхто мені не сказав – що я пропав!
***
Ніхто мені не сказав – що я пропав,
Що був загублений, покинутий й незнаний!
У горах Непалу – злобний і нещадний,
Я до лисиць прибився, ледве виживав
Гілки я гриз, людей я турбував;
І дико вив, і сам себе не впізнавав.
Ніхто мені не сказав, що я пропав…
***
Ніхто мені не сказав, що я пропав,
А я кричав - та так, що ледве дихав
Мене не чули, я образився й усіх залишив,
Але так і не дознав того, що я пропав;
Ніхто мені не сказав, що я пропав.
(Вільний переклад вірша Дмитра Озерського)
Відредаговано: 30.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
