Змахнула лагідно рукою -
зашелестів заглухлий сад...
Ти в білій сукні над рікою
Стоїш, як десять літ назад.
А теплий місяць у той вечір,
Купає золото в ріці.
Палають зорі, наче свічі
І грає скрипка у руці.
А я цілую твої руки,
І серце гучно б'є в набат,
А губи, наче флейти звуки,
Звучать, як десять літ назад.
І ластівки тих брів округлих,
І поцілунків солодкий мед,
І рук тепло прекрасно смуглих,
соната скрипок, бубнів, флейт!
Дерева сплять, а ніч балує,
І зорі сипле в древній сад.
І серце радісне, сумує,
Як десять літ тому назад.
23.08. 2021.
Відредаговано: 20.08.2024