Снігова ніч (збірка поезій)
«Поки я спав, усюди випав сніг...»
Поки я спав, усюди випав сніг.
він падав з неба, білий, синюватий,
і навіть вийшов грізний чоловік
з величезною саморобною лопатою
і розбудив мене. А сніг мене
не розбудив, він дуже тихо падав.
Прокинувся я посередині дня,
за стінкою малюк тихенько плакав…
***
Давним-давно я вийшов у снігопад
без шапки та пальта, до зупинки
біг щодуху й був до смерті радий
подрузі милій в заячій обновці…
Ми йшли до мене, всюди сніг лежав,
і двір пустий, удвох на всьому світі
ми були з нею, і я поцілував
її тоді; схвильовані діти,
ми озиралися, я потай, вона
відкрито….
Де тепер мої печалі,
мої тривоги? Стоячи біля вікна,
я чую плач і бачу сніг. Зараз
навряд чи побіг, вже не такий гарячий.
(Сніг синюватий, що простирадла прачок.)
Шкреби лопатою, чоловіче, плач,
мій хлопчик чи дівчинка, мій хлопчик…
2018
(Вільний переклад вірша Б. Рижого 1997 року).
Відредаговано: 28.02.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
