Підкрались м'яко сутінки у наш серпневий сад,
І ось рушають гості в ніч, збирають аромат
чарівних, ніжних тих віршів, що присвятив тобі,
І золото свічок твоїх плескається в пітьмі.
І твій букет злітає в ніч над папертю земною,
Скатерка тихо світиться чарівною красою
Алмазом там блищить забутий твій бокал,
За карим поглядом очей весь день я сумував!
У небі сто зірок палають, наче діамант.
Листвою пахне, яблуками, віночками троянд.
Багатства серця і душі готовий дарувати
І єдність наших душ та тіл назавжди зберігати!
Ось дві фігури тінями стоять біля воріт,
І ніжний поцілунок мій розтопить серця лід.
І строфи тихо складуться, присвячені тобі,
А золото свічок твоїх плескається в пітьмі.
9 серпня 2016 року.
Відредаговано: 20.08.2024