***
Ось час заснув. І зірка впала.
І чути шелест сонної листви.
Біля притихлого причалу
В чужих обіймах там стояли Ви.
І як птахи, літали мимо тіні,
Був легким трохи боязкий Ваш сміх.
І пах бузок у буйному цвітінні,
Ні, він не спить, таємно чує всіх.
(Вільний переклад Л. Зазерського)
Відредаговано: 20.08.2024