Снігова ніч (збірка поезій)

Енгюс і Фея

Узявши гнучкий ліщиновий прут,

Я нитку міцну прив'язав.

Наживкою на мій хитрий гачок

Я лісову ягоду взяв.

 

Із лісу я до річки дійшов -

небесних зірок карусель…

Вдосвіта у бистрій річці впіймав

маленьку сріблясту форель.

 

На березі швидко вогонь розпалив,

форель та лежить на траві.

Тут я розчув дивний шелест і сміх,

Чийсь голос почувся мені.

 

У світлі примарному діва стояла -

волосся мов яблуні квіт.

Назвала мене і раптом пропала,

Щезнув її срібний слід…

 

Мріяв я фею, в яку закохався,

Розшукати по свіжій траві.

Втомився я, ноги свої натрудив,

в лісах і  лугах, на горі.

 

Тепер до кінця наших днів і часів

ми обходим земні сади.

Рвемо золоті яблука сонця

і місяця срібні плоди.

 

Вільний переклад вірша В. Б. Єйтса.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше