Очі крізь окуляри

Саске різко ступив уперед. Бамбук із водою вислизнув із його рук і важко впав на землю, розливаючи прозорі краплі по траві. У його пальцях уже блиснув кунай.

— Я викликаю тебе на бій, — серйозно промовив він, голос рівний, але сповнений рішучості. — Нічого особистого.

Його погляд уп’явся в Кабуто, холодний і незворушний.

— Саске! — майже в один голос вигукнули Наруто й Сакура. — Ти не правильно робиш! Це ж іспит, ми не можемо так ризикувати!

Саске навіть не повернувся до них.
— Подумайте. Або він, або ми. Можливо, це єдиний наш шанс.

Наруто зціпив зуби, готовий сперечатися, але слова застрягли в горлі. Сакура ж нервово схопила Саске за лікоть, та він одразу скинув її руку, навіть не глянувши.

Кабуто лише злегка примружився, майже поблажливо, поправив окуляри й посміхнувся.
— Ти блефуєш.

— Дивись, — холодно відрізав Саске. — Якби тобі справді була важлива ця місія… якби сувій мав значення… ти б напав на мене зі спини. Так зробив би справжній ніндзя.

Кабуто зупинився на мить, потім знову легким рухом торкнувся до оправи своїх окулярів, повертаючи їх на місце. Його голос залишався спокійним.
— Моєю ціллю не був ваш сувій.

— Так, — коротко відповів Саске, роблячи півкроку вперед. — Ти б просто забрав його в них.

Він кинув короткий погляд на Юкіно, що стояла трохи осторонь. Вона притихла, стискаючи кулаки біля грудей, і не могла відвести очей від двох фігур, які ось-ось могли зійтися в смертельному зіткненні. Її серце калатало в шаленому ритмі, а слова застрягли десь у горлі.

Напруга у повітрі загусла, мов перед грозою.Саске стояв напружений, готовий до бою, але Кабуто навіть не повів бровою. Він спокійно зітхнув, ніби дорослий, що намагається пояснити щось дітям.

— Я б не радив вам так поспішати, — тихо промовив він. — Здобути сувій можна інакше. Ближче до вежі завжди хтось нападає на тих, хто вже добрався. Це небезпечно, але ефективно. Там завжди є шанс перехопити сувій у команди, яка вже пройшла майже весь шлях.

Наруто зсунув брови, але в його очах заблищала надія.
— То значить, нам не треба ризикувати зараз? Ми можемо просто дочекатися біля вежі?!

Кабуто кивнув, проте його тон залишався попереджувальним:
— Саме так. Але не забувайте — ви не єдині, кому спало це на думку. Чим ближче до вежі, тим більше команд думають подібно. Тому бої там ще жорсткіші.

Сакура все ще тремтіла, дивлячись на сувій у руках Наруто. Вона тихо запитала:
— А… якщо ми вже відкрили б його? Що тоді?

На мить усі погляди зосередилися на Кабуто. Він серйозно поправив окуляри й уперше подивився на них так, що мороз пробіг по шкірі.
— Це заборонено. Усередині сувої закладена техніка — гіпнотичний сон. Відкривши його, ви б відразу втратили свідомість… і не прокинулися б до самого кінця іспиту.

Усі четверо завмерли від шоку. Саске стиснув кунай ще міцніше, Наруто відчув, як холодний піт стікає по спині, а Сакура прикрила рот долонею. Юкіно зробила крок назад, ледь не спіткнувшись. Її серце шалено закалатало — ще трохи, і вони всі могли б просто провалити іспит через необережність.

Тиша тривала кілька секунд, поки Наруто не буркнув, опустивши сувій:
— Оце так… добре, що ти з’явився.

Кабуто злегка посміхнувся, знову ставши спокійним і безтурботним.
— Ви ще новачки. Але в цьому й полягає сенс іспиту — не лише сила, а й розум.

Трохи пізніше вони рушили далі разом із Кабуто. Хоча ніхто цього прямо не озвучував, у повітрі відчувалася дивна напруга: довіра до нього змішувалася з настороженістю. Кожен ішов у свКабуто рухався впевнено, не відстаючи від темпу, і водночас продовжував пояснювати:

"Є команди, які свідомо полюють не заради проходження, а щоб збирати сувої. Вони відбирають їх, накопичують, і цим обмежують шанс інших добратися до вежі…"

Його голос звучав спокійно, майже вчительськи, але справжні думки йшли зовсім іншим шляхом.

"А ця дівчина… Юкіно. Вона надто спокійна для свого віку. Зовні — лише дитина, проте рухи впевнені, погляд уважний. Не така безтурботна, як Наруто, і не така книжкова, як Сакура. Вона наче вбирає все довкола. Незвично…"

Кабуто непомітно кинув ще один погляд на неї. Юкіно легко пересувалася гілками, тримаючись на рівні з ним, наче це не потребувало жодних зусиль. Біле волосся майже світилися крізь темряву лісу.

"Її присутність змінює групу. Саске уважніший, ніж зазвичай. Наруто не так сильно відволікається. Навіть Сакура наче почувається безпечніше. Вона — ключ. Але ключ до чого?.."

Кабуто на мить примружився, знову поправляючи окуляри.

"Можливо, її варто остерігатися більше, ніж самого Саске. Від неї йде щось… не таке очевидне. Неначе в ній прихований шар, якого вона сама ще не відкрила."

На його вустах майнула легка тінь посмішки. Але зовні він лишався бездоганно спокійним — наставник серед дітей.

— Тому я й попрохав вас піти разом, — завершив він уголос. — Самому пройти повз таких мисливців ризиковано навіть для мене.

В цей момент Саске різко кинув:
— Ти боїшся?

Кабуто коротко кивнув.
— Так.

Та його справжній страх був не лише у ворожих командах. Йому ставало дедалі цікавіше — що ховається за цим спокійним, але глибоким поглядом Юкіно.оїх думках, усвідомлюючи, наскільки тонка межа відділяє їх від провалу.