Кабінет 301

Після перевірки: Розмова Какаші і Юкіно
Далеко від шуму селища, серед тиші дерев, Какаші й Юкіно сиділи біля річки. Вітер гойдав гілки, небо темніло.
Він довго мовчав, потім нарешті заговорив.
— Тоді, кілька років тому… я зрадив довіру команди.
— Не навмисно. Просто був занадто впевнений.
— Рейджі… довірив мені тил. А я…
Він зупинився.
— …не помітив ворожу засідку. Його товариш, Сею, майже загинув.
— Через це ми ледь не провалили місію. Я тоді побіг уперед, думаючи, що це “лише розвідка”. А Рейджі залишився з Тайго прикривати мене.
Юкіно мовчала, її погляд був спрямований у воду.
— Він тоді хотів мене вбити. Серйозно.
— Ми билися — не як союзники. Як вороги.
— Тайго досі, коли бачить мене, ричить… дивиться так, ніби кожну секунду чекає, коли зможе перегризти мені горлянку.
Вона тихо усміхнулась, але очі залишались сумними.
— Ти не той, ким здаєшся, сенсей. Ти справжній. І… я рада, що ми поговорили.
Какаші глянув на неї. Нарешті. Йому вдалося достукатись.
— Я теж.
На даху, пізніше тієї ночі
Какаші сидів на даху будівлі — сам, мов тінь.
Одинока фігура, що вдивлялась у зірки. Вітер розвівав його плащ.
"Вони дійсно стали сильнішими."
Він згадав кожного: Наруто, як вривався без страху. Сакуру, яка розгадала ілюзію. Юкіно, яка витримала дзеркало тіней. Саске, який мовчки пройшов через свій біль.
— Може, з них і справді щось вийде…
Позаду хруснула черепиця. Він не обернувся, але одразу насторожився.
Висока фігура в капелюсі та з парасолькою з'явилась за спиною.
— Всі десятеро новачків пройшли випробування.
Голос змінювався… і раптом постать перетворилась на знайоме обличчя.
Ірука.
— Ти мав рацію, Какаші. Вони дійсно зміцніли.
Какаші кивнув.
— Але тепер — справжнє випробування.
 Наступного ранку: Кабінет 301
Ранок. Палюче сонце і галасливі команди з різних селищ.
Біля дверей кабінету №301 — натовп. Перед ними стояли двоє грубих екзаменаторів, які блокували прохід. Обличчя суворі, погляди холодні.
— Тільки ті, хто справді готовий, можуть увійти.
— Це наказ Хокаге. — один із них глянув з погрозою.
— Але ми ж маємо бути тут! — обурилась Тен Тен. — Це ж наша група! Ми пройшли перевірку!
Вона ступила вперед — і одразу отримала удар кулаком у щоку, від чого її відкинуло на кілька кроків. Не смертельний, але жорсткий.
— Ти не готова. Слабкі тут не проходять.
Наруто вже напружувався — кулаки стиснуті.
Саске зробив крок уперед,
— Дивіться уважніше…
Сакура напружено вдивлялась. Нарешті помітила:
— Це ілюзія. Номер на дверях — неправильний.
Всі поглянули ще раз. І точно: замість “301” — цифри ледь тремтіли, мов намальовані на воді.
— Генджутсу. — сказав Саске. — Це просто фільтр для тих, хто не вартий навіть дійти до справжнього кабінету.
Юкіно мовчки вдивлялась у “екзаменаторів”. Потім змахнула пальцями — легкий потік холодного повітря розвіяв ілюзію.
Перед ними була звичайна порожня сходова клітка.
— Справжній кабінет — поверхом вище. — мовила Юкіно спокійно.
Команда рушила далі, лишаючи "фальшивих екзаменаторів" позаду.