Іспит дзвіночками 1 частина

Обідня перерва того ж дня . Сонце яскраво світить, птахи щебечуть, а Наруто… змовницьки блимає.

Наруто (шепоче сам до себе):
— Якщо я хочу, щоб Сакура помітила мене… треба прибрати конкурента! Саске, чекай сюрприз!

Будинок Саске. Спокій. Тиша. Він сидить біля вікна, елегантно тримаючи миску з рисом.

Гуркіт. Двері з тріском зачиняються. Тиша обривається.

Саске (піднімає брову):
— Що за...

Темна тінь — і все зникає з поля зору. Тиша. Десять хвилин потому…

Парк. Легкий вітер. Саске — неушкоджений, посміхається, мовби тільки що врятував світ. Його хода легка, майже радісна — він упевнений, що скоро знайде Сакуру.

Але…

На пів дорозі — вона.
Юкіно.
Її довге білосніжне волосся зібране в дві тугі гульки, очі — бірюзові, ясні, мов озера перед грозою. Вона стоїть прямо, зосереджено вдивляючись у нього.

Юкіно (спокійно):
— Навіщо це тобі?

Її голос м’який, але точний. Вона все зрозуміла.

Саске (трохи ніяково, з легкою тривогою):
— Ти не розумієш… я просто хочу дещо дізнатись.
пауза
— Не видавай мене.

Юкіно:
— Якщо ти про Сакуру… то навіщо починати стосунки з брехні?

В її голосі не осуд, лише тиха прямота. Вона вже хотіла піти, але щось змусило її зупинитись.

Юкіно (озирнувшись):
— А де він?

Саске (задоволено, майже зухвало):
— У вас вдома. На другому поверсі. В кімнаті.

Кілька хвилин потому — дім Юкіно. Вона швидко підіймається сходами, заходить у свою кімнату… і зупиняється.

На стільці, міцно зв’язаний, сидить справжній Саске. Очі роздратовано блимають. Рот заклеєний.

Юкіно (розклеюючи стрічку з його рота):
— Тебе… переміг Наруто?
У голосі — і здивування, і стриманий сміх.

Саске (зітхнувши, ображено):
— Ти краще не глузувала б з мене… а допомогла.

Він не злий. Ні, не на неї. Його очі опущені — йому соромно, що саме вона його так побачила. Але коли її пальці м’яко торкнулись його руки, щоб зняти вузол, щось у ньому защеміло.

Саске (тихо):
— Він зайшов, кинув димову бомбу… а потім… я навіть не встиг зробити підміну. Він мене чимось… вдарив по шиї ззаду. Думаю, книжкою. З технікою "тіньового дубляжа"... три на одного.

Юкіно (м’яко посміхаючись):
— Отже, це була нечесна перемога.

Саске (поглянувши в її очі):
— Але тільки ти бачила мій програш…

Їхні погляди зустрілись. І в цю мить, уперше за довгий час, він не хотів перемагати. Він просто хотів, щоб вона ще трохи тримала його за руку.  Частина 1. "Наруто-Саске" та Сакура
У парку. Сакура сидить на лавці, помітивши "Саске", який наближається. Насправді це — перевдягнутий Наруто.

"Саске" (Наруто в образі, з хитрою посмішкою):
— Гей, Сакуро… Ти сьогодні дуже… е-е… красива.

Сакура (зніяковіло):
— Ой… справді? Дякую, Саске-кун!

"Саске" (сідає поруч, намагається звучати серйозно, але трошки надто захоплено):
— Я думав… може, нам варто бути разом? Ти мені подобаєшся…

І тут — хрусь. Вираз його обличчя змінюється. Шлунок бурчить, обличчя перекошується від болю. Сакура дивиться розгублено.

"Саске":
— Аййй… мій живіт!

Він підскакує з лавки та біжить геть, прикриваючи живіт. Сакура в подиві. У цей момент з’являється справжній Саске.

 Частина 2. Сцена біля лавки (переповідається майже дослівно з аніме)
Сакура (все ще думаючи, що той Саске — був справжній):
— Він такий милий, коли соромиться… Але Наруто — зовсім інший. Такий шумний, дурний... У нього навіть батьків немає...

Саске зупиняється. Його погляд холоднішає. Він дивиться на неї з тінню в очах.

Саске (різко):
— Ти б нічого не розумієш.
— Ти завжди так… багато говориш. Безглуздо.

Сакура шокована. Її серце стискається. Вона не розуміє, чому Саске так відреагував.

Поруч — Юкіно. Вона стоїть трохи збоку, мовчки. Її очі потемніли від суму. Вона подивилась на Сакуру з легким болем. Слова про Наруто теж її зачепили.

Саске (кидає швидкий погляд на Юкіно, помічає її емоцію, але нічого не каже. Просто йде далі).

 Частина 3. Відкриття — "Наруто-Саске"
За кілька хвилин усі троє — Саске, Юкіно та Сакура — випадково знову зустрічають справжнього Наруто, вже в нормальному вигляді.

Саске (підходить, зі стиснутими кулаками):
— Що ти збирався зробити, перетворившись на мене?

Наруто (нервово, але зухвало):
— У мене… свої плани були! Як ти взагалі визволився?!

Юкіно спокійно підходить, обіймаючи ситуацію поглядом.

Юкіно (спокійно, навіть трохи зверхньо):
— Це я йому допомогла. Це спеціальне дзюцу для розв’язування мотузок. Нас цьому ще в першому класі учили. Але ти як завжди прогуляв урок - тихо відповіла Юкіно 

Наруто захлинається від емоцій.

Наруто:
— Та що ви всі такі розумні!

Він швидко складає печатки.

Наруто:
— Техніка тіньового дубляжа!

З’являються кілька Наруто, які всі разом намагаються атакувати… але їх раптово скручує.

Наруто і клони (разом, зі стогоном):
— ААААА… живіт…!!

Вони всі розвертаються і біжать просто до туалету. Сакура стоїть із закоченими очима.

 Сакура бере себе в руки
Через певний час, уже заспокоївшись, Сакура чекає біля входу до академії. Бачить Наруто, який повертається.

Сакура (вдихає, з зусиллям пересилюючи себе):
— Наруто! Ходімо разом
 але Наруто як завжди щось ляпнув чим роздратував Сакуру
 

Ранній ранок. Ще до світанку.