Команди

Наступного ранку клас Академії знову наповнився галасом. Всі були схвильовані — сьогодні мали оголосити склади команд. Учні метушилися, хтось нервував, хтось сміявся, інші обговорювали, з ким би їм хотілося опинитися в одній команді.

Шикамару, як завжди, йшов неквапливо. Він помітив, що біля Юкіно, яка вже сиділа на своєму місці, з'явився хтось несподіваний — Наруто Узумакі. Той щось жваво розповідав, махаючи руками і посміхаючись.

— А ти що тут робиш? — спокійно спитав Шикамару, зупинившись перед партою. — Це клас для тих, хто здав випускний екзамен.

— Хе-хе, я здав! — Наруто гордо вказав на свій лоб, де тепер красувався справжній протектор ніндзя. — Бачиш? Я тепер справжній генін!

У цей момент у клас вбігли Сакура та Іно. Вони зустрілися по дорозі і, як завжди, вже встигли посперечатися, хто з них першою привітає Саске. Їх суперечка переросла в гучне змагання, і вся увага однокласників на хвильку переключилася на них.

— Я прийшла раніше!
— Ти просто бігла, як божевільна!

Коли в клас зайшов Ірука-сенсей, усі миттєво заспокоїлися і розсілися по місцях. Почалася одна з найважливіших частин — розподіл по командам.

Наруто нервово поглядав то на Сакуру, то на вчителя. У його голові вже крутилися фантазії про команду мрії, де він — герой, а Сакура — захоплена ним.

Ірука відкрив список і промовив:

— Команда номер 7: Харуно Сакура, Узумакі Наруто, Учіха Саске…

Наруто аж підскочив на місці від радості. Його очі загорілися, він закричав:

— УРААА! Я з Сакурою!

Сакура ж, почувши ім’я Наруто, спочатку усміхнулася, почувши Саске, а потім застигла з виразом легкого розчарування, коли прозвучало ім’я Наруто.

— Що?! Чому я з ним?! — буркнула вона, кинувши сердитий погляд на Наруто.

— …та Юкіно, — додав Ірука.

У класі пронеслася коротка хвиля подиву. Юкіно, яка завжди трималась спокійно й відсторонено, лише тихо кивнула, приймаючи інформацію. Її бірюзово-блакитні очі ледь виблиснули — вона звикла не виявляти емоцій, але в глибині душі їй було цікаво, що вийде з такої команди.

Наруто поглянув на Юкіно і щось хотів сказати, але Юкіно тільки відвела погляд — холодно й мовчки.

Іно, почувши склад команди Саске, схопилася:

— Чому не я?! Я мала бути з Саске! Це несправедливо! — її голос знову злився з криком Сакури, і на мить здавалося, що вони от-от знову почнуть сваритись.

— Наступна команда, — продовжив Ірука, трохи зітхнувши. — Яманака Іно, Нара Шикамару, Акімічі Чоджі.

— Що?! З тобою?! — Іно відкинулась назад у повному відчаї. — Це якийсь жах!

Шикамару, спираючись головою на руку, тільки злегка усміхнувся. Йому не потрібно було говорити — його погляд говорив сам за себе: «Ну ось, а ще казала, що не хочеш зі мною бути».

Чоджі радо пожував щось із пакета, навіть не надто реагуючи на драму навколо. Для нього все йшло як треба — з друзями в одній команді.

Ірука продовжив оголошувати решту команд, але у класі вже панував справжній дух очікування. Хтось радів, хтось нарікав, але кожен знав — їхнє життя щойно зробило важливий крок уперед.

Команда 7 вже починала свою історію.