Як сніг на голову .

Вікторія

Я маю замінити Елю на роботі , але до четвертої години є час , щоб купити гостинці малечі – милі магнітики , а собі плаття на новий рік . А це ще що ?! Казала мама –« ходи обережно , щоб цегла на голову не упала » , а баба казала - « О, щастя привалило !» , а слова діда « Мужик падати буде , лови і неси у РАЦС » і кого мені послухати ? Здоровий глузд !

- Ти з санчат випав ?

- Дуже смішно жіночко .

- Яка я тобі жіночка ?

- Така ж , як я дід Мороз . Краще б запитала чи я впорядку .

- Говориш значить все з тобою чудово .

- Де ж я так провенився , Боже ? Що ти мені таку мадам підкинув .

- От підкинув Бог , тебе мені . Ти ж у нас упав з неба .

- Я не з неба , а з драбини . Хотів хлопчику дістати повітряну кульку , яку він відпустив – не вийшло .

- І чисто випадково у костюмі діда Мороза .

- Точно , костюм , я б ще з тобою поговорив , але мені треба бігти .

- Я теж , ЗАПІЗНЮЮСЯ !

- Тільки згадала , старість не радість – забудькувата стала .

- Я тебе запам'ятала .

- Такого , як я точно не забудеш , я занадто яскравий .

- Ходи і оглядайся !

Ну і нахаба , явно мого віку , а вискочка ще той . Назвав мене старенькою , ніяких манер немає . Нехай , попадеться мені на очі , буде , як дід з паличкою ходити. Елеонора , чому коли свято у садочку тобі на побачення треба , я ж з дітьми не впораюся сама , їх багато я одна . Вона казала у неї є напарниця і сьогодні аніматор має прийти . Буде смішно , якщо то той парубок .

Моє таксі на місці . Я точно встигну приїхати . Ну хто дитяче свято на вечір назначає ? Добре , що Еля не попросила вранці її замітини , ха-ха , я заставляю малечу їсти кашу , була б та каша на моїй голові . Повезло на роботі все зробила і відпустили раніше . Корпоратив відсвяткую і в Карпати , на новорічні свята . Елька візьме мабуть хлопця , а я незнаю кого покликати , а будинок на чотирьох . Може у неї ще є знайомі. У мене скільки думок , що вистачить весь світ об'їхати , на весь світ наврядчи грошей вистачить , а от до садочку я добралася . Машина стоїть , рано батьки приїхали – це може за Елею ?

Я зайшла в приміщення і побачила подругу і аніматора , який стояв до мене спиною .

- Привіт , я вчасно ?

- Так , Віка – Максим , Максим — Віка . Я побігла , а ви познайомтеся поки діти сплять . Їх Тамара розбудить , а ти допоможеш Максиму – костюм Снігуроньки у моєму кабінеті .

- Я думала мені вихователькою бути ?

- Я тут Бос , яка вихователька ? Промова мала бути , але і без неї усе чудово , головне дітям свято подарувати . Бувайте.

От коза , мене життя до такого не готувало . Малеча , надіюсь буде рада магнітикам у подарунок . Акція – залиши Снігурку живою і отримай магніт у подарунок .

- Максиме , ходімо поки у кабінет.

- Показуйте дорогу . Ти ?!

- Ти?!

- Не встояла і вистежила мене ?

- Та до чого тут ти ? Сам бачив подруга допомогти попросила . І ти ще маєш вибачитися , за те що наговорив мені .

- Нічого я тобі не винен. Яка ж ти Снігурка , швидше баба Яга.

 Віка

Беру свої слова назад – це не смішно . Зовсім не смішно .

- Ти , коли уже перестанеш , поводиш себе , як мала дитина , а я зрозуміла ти прийшов однолітків провідати .

- Дякую , за комплімент . Я і справді молодо виглядаю без бороди , але тобі цього не покажу .

- Я тобі зробила добро , а ти мені знову грубиш .

- Та досить тобі , прошу вибачення за свою поведінку , я більше так не буду .

- Ходімо , а то проговоримо увесь вільний час .

Я повела його у кабінет , де мене чекав костюм . Я була у платті небесного кольору , тому шубка ідеально підійшла . Інтуїція мене не підвела з вибором одягу , ще ні разу . Йому не жарко , нехай малих після свята батьки заберуть і я ту бороду відірву .

- Ти взагалі хто за спеціальністю ?

- Чому питаєш ?

- Та просто , сама говорила , що подруга попросила допомогти . Значить ти явно не тут працюєш .

- Я маркетолог однієї великої компанії , а ти аніматор чи теж друга замінюєш ?

- За дивному збігом обставин , я теж заміна . Він пішов на побачення .

- А могли вони разом піти ? Сидять такі кайфують .

- Незнаю , він деталей не говорив . Взагалі я секретар , слідкую за менеджерами . Таки собі бос , у нашому відділенні .

- Ти , як я . Може ми ще і в одній компанії працюємо ?

- Тоді чому я тебе на нарадах не бачив ?

- Просто не запам'ятав , або ми не в одній компанії .

- У нас корпоратив скоро , тому запитаю , що ти одягнеш ?

- Будеш шукати поглядом ? Я одягну ось – це пляття .

Вона дістала із пакету плаття , бордового кольору і показала Максу .

- Тоді я також кольору костюм одягну .

- Не думаю , що ми зустрінемося .

- Сама доля нас зведе . Доля .

- Дивися , прийдемо у схожих нарядах подумають , що парочка . Змій офісних знаєш ?

- Вони повір кругом однакові .

- Ха-ха ха-ха.

- Ха-ха ха-ха .

У двері постукала вихователька і попросила їх виходити всі зібралися . Діду Морозу вручили мішок з солодкими подарунками , а Снігуронька вряла сумочку і поклала туди магніти .

У залі сиділи дорослі , навпроти діти на стільчиках у святкових нарядах . Заграла перша пісня і діти почали співати пісню , яка закінчилася тим , що всі почали вигукувати „ Дід Мороз , Дід Мороз !!” і нічого йому не залишалося , як вилазити зі схованки.

- Я ішов лісом , заблукав і чую мене хтось кличе , так і знайшов дорогу. Ох які великі дітки .

- Ми тут дідусю !

- А це хто ? А зрозумів батьки , старенький я недобачаю . А де моя внучка , мабуть у сніг упала і не побачила куди я пішов. А ну покличте її.

- Снігоронька !!!!!!

- Дідусю ти вже тут ? Швидкий ти , хоч і старий . Спасибі діточки , що не дали нам заблукати .

І пішло далі шоу . Все по традиційній прокрамі : танці сніжинок , зимова казка , пісні .