Розділ 1: Секретне завдання

Розділ 1: Секретне завдання

Німеччина. 9:56. ШТАБ-КВАРТИРА.

З того моменту минуло 2 дні. Командир на ім’я Клаус, попросив Леслі прийти о 10:00.

Вона трохи хвилювалася перед зустріччю, але зібравшись, пішла до кабінету Клауса.

Постукавши у двері, вона зайшла до кабінету й зачинила їх. У приміщенні пахло старими паперами, газетами та книгами, а збоку цокав настінний годинник.

– Добрий день, командире Клаус.

У кріслі сидів чоловік, близько 35 років, у нього була густа борода, акуратна зачіска, яку він любив завжди поправляти. Також мав масивні брови, від яких здавалося, ніби він дивиться важким поглядом.

– Добрий день, Леслі. Сідай.

Жінка сіла навпроти нього.

– Ви викликали мене?

Чоловік поклав перед собою чорну папку із маркою: ”НЕ ВІДКРИВАТИ!”. Жінка намагалася хоч якось розгледіти, що всередині,¹ та, на жаль, нічого не побачила.

– Так. У мене для тебе особливе завдання, пам’ятаєш нашу розмову два дні тому? Так от... – він потер своє підборіддя, – в цій папці, лежить те що тобі треба прочитати, тут вказано місце, час та дата. Візьми її, – він кивнув головою на папку.

Леслі уважно вислухала Клауса та обережно взяла папку, неначе тримала в руках бомбу. Вона роздивилася не відкриваючи її.

– Можеш з нею ознайомитися, коли будеш у кімнаті, потім обов’язково прийди до мене. Близько 10 вечора, ми безпечно проведемо тебе до місця призначення.

– Добре, – вона роздивилася папку ще раз.

– Можеш йти.

– Дякую, – сказала Леслі і вийшла з кабінету.

Клаус у відповідь тільки кивнув, встав із чорного, шкіряного, рипучого крісла та підійшов до шухляди, відкрив її і почав у ній щось шукати. Обшукав дві шухляди.

– Та де ж вона? – розгнівався він.

Чоловік гупнув шухлядою і почав шукав у іншій.

– Знайшов...

Це була карта тієї будівлі, на дах якої мала потрапити Леслі. Хм... – командир уважно розглядав, де знаходиться вихід на дах, – ага... – він тикнув пальцем в

те місце, де був вихід на дах, поклав карту на стіл, взяв червоний маркер і почав малювати маршрут, яким треба було йти, щоб видертися на дах. 

Він важко видихнув, склав карту і поклав її назад. Після цього він підійшов до телефону і набрав номер.

– Добрий день, сьогодні о 22:00 наш снайпер на ім'я Леслі разом з нами вирушить на дах вашого торгового центру, декілька днів тому ми склали угоду, пам'ятаєте?

– Добрий день, так, – донеслося з кінця дроту.

– Тоді сьогодні до 21:00 попрошу закрити його.

– Буде зроблено.

– Дякую, до побачення.

– До побачення.