Німеччина. 9:56. ШТАБ-КВАРТИРА.
З того моменту минуло 2 дні. Командир, на ім’я Клаус, попросив Леслі прийти о 10:00.
Вона трохи хвилювалася перед зустріччю, але зібравшись, встала і пішла до кабінету Клауса. Постукавши у двері, вона зайшла до кабінету й зачинила за собою двері.
-Добрий день, командире Клаус
У кріслі, сидів чоловік, років 30.
-Добрий день, Леслі. Сідай
Жінка сіла навпроти нього.
-Ви викликали мене?
Чоловік поклав перед собою чорну папку, Леслі намагалася роздивитися крізь папку що було в ній, але вона нічого не побачила.
-Так. У мене для тебе особливе завдання, пам’ятаєш нашу розмову два дні тому? Так от... - він задумався - в цій папці, лежить те, що тобі треба прочитати, тут вказано місце, час, та дата. Візьми її - він кивнув головою на папку
Леслі уважно вислухала Клауса та взяла папку. Вона роздивилася її не відкриваючи
-Можеш з нею ознайомитися, коли будеш у кімнаті, потім, обов’язково прийди до мене. Близько 10 вечора, ми безпечно проведемо тебе до місця призначення
-Добре - відповіла жінка
-Можеш йти - сказав чоловік
-Дякую - сказала Леслі і вийшла з кабінету
Клаус у відповідь тільки кивнув, встав із крісла підійшов до шухляди, відкрив її і почав у ній щось шукати.
-Та де ж вона? - розгнівався він
Чоловік гупнув шухлядою і почав ритися у іншій.
-Знайшов...
Це була карта тієї будівлі, на дах якої мала потрапити Леслі.
-Хм... - командир уважно розглядав, де знаходиться вихід на дах - ага... - він тикнув пальцем в те місце, де був вихід на дах, поклав карту на стіл, взяв червоний маркер і почав малювати маршрут, по якому треба було йти, щоб видертися на дах.
Він важко видихнув, склав карту і поклав її у шухляду під столом. Після цього він підійшов до телефону і набрав номер.
-Добрий день, сьогодні, о 22:00 наш снайпер на ім'я Леслі разом з нами вирушить на дах вашого торгового центру, декілька днів тому, ми склали угоду, пам'ятаєте?
-Добрий день, так
-Тоді сьогодні до 21:00 попрошу закрити його
-Добре
-Дякую, до побачення
-До побачення.