Сім'я, яка ніколи не нудьгує

Дорога додому, яка не така проста

Машина повільно їхала звивистою дорогою через ліс. Сонце вже піднімалося високо, освітлюючи шлях теплим світлом.

Здавалося, що ця подорож нарешті переходить у спокійну фазу.

Марина сиділа спереду, дивлячись у вікно.

— Як же добре повернутися додому… без пригод, — сказала вона з надією.

Олег мовчав.

Це було підозріло.

Данило тихо прошепотів Софії:

— Він щось задумав. Я це відчуваю.

Софія кивнула:

— Я теж.

Бабуся, як завжди, спокійно пила чай з термоса.

— Діти, запам’ятайте: коли у вашого тата тиша — це означає лише одне…

— ЩО? — одночасно запитали вони.

— Пригода вже поруч.

І в ту ж секунду машина різко підскочила на ямі.

— ОПА! — вигукнув тато.

— ОЛЕГ! — сказала Марина.

— Все під контролем! …майже.

Але всі вже знали:

Це ще не кінець.

                                    Сторінка-101




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше