Наступного ранку Олег прокинувся раніше за всіх.
Це вже було дивно, адже зазвичай він прокидався останнім.
Він тихо пройшов на кухню, відкрив шафу з інструментами і почав щось майструвати.
Метал тихо дзвенів, викрутка крутилася, а на столі лежали дроти, маленькі моторчики і дивна коробка з написом:
«Експеримент №27».
Через деякий час на кухню зайшла Марина.
— Олег… — тихо сказала вона. — Чому в нашій кухні знову виглядає так, ніби тут відкрили лабораторію?
Тато усміхнувся.
— Бо сьогодні особливий день. Я створюю супер-машину сімейних пригод!
Марина потерла лоб.
— Це звучить небезпечно.
— Ні, ні! — швидко відповів Олег. — Це просто пристрій, який допоможе зробити наш день більш веселим.
У цей момент у дверях з’явився Данило з камерою.
— Я вже відчуваю, що сьогодні буде легендарний епізод, — сказав він, натискаючи кнопку запису.
Софія визирнула з-за його плеча.
— Тату, якщо це вибухне, я хочу стояти подалі… але все одно бачити.
Бабуся Галина спокійно сіла на стілець.
— Я вже прожила достатньо років, щоб знати: якщо Олег каже «це безпечно», краще тримати поруч рушник… і аптечку.
Сторінка-61