12

- Ось так якось, - таким чином я підсумувала свою розповідь щодо кидка з боку міністерства освіти, стосовно ательє, яке мама заклала під кредит, щоб оплатити моє й подруги навчання, тільки видумала іншу причину того, чому ми з рідною посварилися. Оскільки явно не варіант говорити правду, то я повідомила Девіду, що суперечка виникла на фоні того, що я бажала працювати в деякі дні навчання, забивши на саме навчання в ці дні, а мама була проти такої затії й запевняла, що все потягне на своїх плечах. Краще я опущу саму себе в очах чоловіка, ніж підставлю рідну, повідомивши істину.

- Зрозуміло, - він чи то перебував злегка в шоку від моєї розповіді, чи то нарешті показав наочно, що не надто зацікавлений вислуховувати мої проблеми, але це "зрозуміло" взагалі звучало для мене не зрозуміло.

- Ой, вибач, дзвонять, - добре, що це незручне мовчання хтось вирішив перервати, оскільки я відчула спочатку вібрацію, а після і мелодію свого телефону. - Я відійду.

Але не добре, що це набирала мати. Я поки що не готова була йти на примирення, тож покинула кімнату й рушила в іншу, яка виявилася кухнею.

- Лесю, привіт, - я проігнорувала дзвінок матері, потім ще один, і тільки після того, як рідна дещо вгамувалася, набрала до подруги. - Ти зможеш мене прикрити?

- Тобто? Діано, ти де? - Я явно сьогодні дивую дівчину, і явно не з найкращого боку, оскільки спочатку мчу до неї до гуртожитку, надалі тікаю звідтіля під приводом того, що мені негайно варто опинитися в іншому місці, а тут вишенька на торті - "прикрий мене". Хто б після цього щось не запідозрив? Хто б не подумав, що у мене не все гаразд з головою?

- Я тобі потім все розповім, чесно. А зараз попрошу тебе про послугу. Ти можеш сказати моїй мамі, якщо вона до тебе подзвонить, що я збираюся заночувати у тебе, гаразд? - Рідна прекрасно знала, що Леся моя найкраща подруга, тож вже в цю мить могла роздумувати над тим, щоб до неї набрати й спитати, чи не знає вона, де я вештаюся. Тож не можна витрачати часу. Можливо, мама вже набирає до моєї подруги.

- Та гаразд, але що трапилося? Ти зараз де?

- Все добре, а інше я розповім при зустрічі. Дуже тобі дякую. Цілую. Бувай.

Я завершила виклик, а після тут же написала мамі повідомлення, що заночую у Лесі й поспілкуємося вже завтра. Я сподівалася, що до завтрішнього дня емоції дещо вщухнуть й ми зможемо з рідною вирішити все полюбовно.

- Все ок? - Варто було мені вийти з кухню в кімнату, як тут же прилетіло дане питання з вуст Девіда, який, виявляється, вже забрав доставляння й розкладав на столі смаколики.

- Так, - при вигляді їжі, а тим паче при усвідомленні того, що я буду вечеряти в компанії ТАКОГО чоловіка, на обличчі виникла усмішка, тож разом з нею я згідно кивнула головою на питання знайомого.

- Тоді давай поглинати цю смакоту.

Не знаю, що так вплинуло на мене, чи то стрес, чи те, що я давненько вже не їла, але все заходило на ура. При цьому ми з Девідом завели знову розмову за песиків, обговорювали породи, команди, яким би хотіли їх навчити, місця, які б хотіли відвідати разом з нашими чотирилапими друзями. Іграшки, які думали придбати нашим братам меншим. За такими душевними й цікавими розмовами ми навіть не помітили, як на вулиці стемніло, а ми злопали все, що було у нас на столі.

- Ось це ми так посиділи, принцесо, давно я так захоплено ні з ким не спілкувався.

- Ну, я то з мамою спілкуюся й ділюся різними секретами, але про песиків з нею не поговориш. В рідної таке враження алергія починається відразу, як вона чує "собака".

- Хех, ну, буває й таке. Давай тоді приберемо та будемо лаштуватися до сну.

Ось тут і настав час знову мені червоніти. До цього я відчувала себе розслаблено, дуже навіть розслаблено, якщо врахувати той факт, що я знаходилася в одному приміщенні з чоловіком, якого знала всього два дні, то ось наразі цю розслабленість як рукою зняло, натомість лідером знову виявилося хвилювання.

- Відразу попереджаю - я сплю голим, - після "голим", Девід уважно поглянув на мене й схоже прекрасно побачив, як я знітилася до розмірів горошини, тож вже через пару секунд додав, - ну, точніше в боксерах. Вибачай, принцесо, але влітку є й мінуси даного житла. Попри кондиціонер, у квартирі все одно жаркувато, оскільки за цілий день сонце добряче нагріває житло. А ти в чому будеш?

- Емм..., - у квартирі й справді було трішки жарко, не знаю, чи то від сонця, чи то від допитливого погляду Девіда, яким він наразі окидав мене, ніби мовчки запитуючи "а що ти будеш з себе скидати, щоб не було так парко?" - Та певно в тому, в чому й одягнена.

- Впевнена? Давай я тобі дам свою футболку. Вона на тебе буде величезна, тож все прикриє, але водночас тобі не буде так жарко.

- Давай, - це справді була гарна пропозиція, я навряд чи витримаю цілу ніч в дещо паркій кімнаті та ще й плюс до всього, коли Девід буде лежати поряд. А варіант спати в спідній білизні... Це не варіант, як ви розумієте.

- Тримай, - буквально хвилина відсутності й чоловік вже повертається з футболкою, одного погляду на яку вистачає, щоб зрозуміти, що я в ній потону.
Отже, це супер варіант!

Забираю запропоновану річ і дивлюся на Девіда. Поки що не поспішаю перевтілюватися в домашній образ.

- Ааа, все зрозумів, оце я бараняча голова, - посміхається, робить пару кроків від мене, - все, я відвертаюся. Можеш переодягатися.

Краще було б звичайно, якби він вийшов з кімнати, я б тоді почувала себе куди комфортніше й впевненіше. Але не хочу нахабніти, Девід і так запропонував свою квартиру задля того, щоб я тут переночувала, тож явно не годиться командувати ним, що і як йому робити у своєму власному житлі.

Для певності розвертаюся також до чоловіка спиною, стягую спочатку з себе штани, потім настає черга футболки, а після... Залишати бюстгальтер чи теж позбутися? Така собі ідея його знімати, не дай Боже Девід побачить ще щось зайве, але потім дивлюся на футболку, вручену чоловіком, і усвідомлюю, що хоч би він побачив моє обличчя в цьому мішку, не говорячи вже про щось зайве. Тож розстібаю бюстгальтер, стягую його і має стати прохолодніше, повітря має дещо остудити розпашіле тіло. Натомість відчуваю, як стає нестерпно жарко в ту мить, коли я відкидаю чашечки на ліжко, коли ще не встигла одягнути футболку. І нестерпно спекотно було саме зі сторони спини, ніби хтось стояв й нахабно розглядав моє оголене тіло...