Девід
***
Твою ж бабцю! Певно перестарався я, коли робив нашвидкоруч пластику пики цьому недоумку. Чую противне клацання, і знаю, що цей звук означає - тепер цьому дурню і справді доведеться звернутися до хірурга, щоб той йому порівняв носа. Все ж таки боксерське минуле повністю не відпускає й деколи я не вмію розраховувати сили. Як от з цим персонажем. Але нічого страшного, зате наступного разу подумає, чи варто ображати інших людей. Тим паче якщо це дівчата, котрі в більшості випадків не можуть за себе заступитися, якщо йдеться про опір чималому поросяті.
Ну, як, ну, от як можна вилазити на голову цій дівчині та так нахабніти, як то зробив цей персонаж? Де у нього стільки нахабності перти проти цього ангела у плоті? Стоїть собі бідне, оченятами кліпає й таке враження ось-ось з тих оченят сльози потечуть по щічках. Така мила дівчинка, така тендітна, навіть подумати не можна, що ще пару хвилин тому ця мила і тендітна дівчинка погрожувала цій свиноматці, яка наразі сидить дупою на підлозі та притискає руку до своєї пельки. Точніше до носяки, звідкіля струмує кров.
- То що, я навів переконливі аргументи, щоб ти врешті-решт перепросив перед дівчиною та її матір'ю? - Але його виття, як шакала на луну, не допоможуть. Поки не вибачиться перед малою, до того часу звідтіля не винесе свої ноги. Почне й надалі ламати комедію, то запам'ятає цей похід в ательє на все своє життя.
А схоже на те, що воно реально збирається впиратися рогом. Невже я сплутав цього дебіла з бараном? Все ж таки не безбідне порося, а вперте баранище?
- Не чую! - Роблю крок до нього, від чого цей мерзотник тут же починає рухатися на дупі до виходу. Невже і справді вважає, що таким чином зможе втекти від цілком заслуженого покарання? Попри те, що в минулому я займався боксом і їздив на різного роду змагання, займав призові місця, та все ж я проти насилля. Але коли на шляху трапляються такі екземпляри як цей, то тут діє трішки інша тактика - насилля породжує насилля. Не я винен, а світ такий. - Повір, з ноги удар в мене буде нічим не гірше, ніж з руки, тож пропоную одуматися та не проводити повний хірургічний апгрейд пики.
Реально не стримаюся, справді влуплю по мордяці. І плювати, якщо це слабе напише на мене заяву в поліції. Начхати на наслідки. Зачіпати матір це останнє, що може зробити одна людина по відношенню до матері іншої людини. Пам'ятаю, що ще в старших класах зачіпати матерів однокласників, чи то інших учнів школи було неприпустимо, це було ницо, і за це можна було отримати смачної прочуханки. Навіть тоді, коли ми ще були по факту малими й не зрілими, ще тоді ми розуміли, що це не ок, а цей здоровий придурок за якими правилами жив? Не навчили цього правила, що зачіпати іншу людину через матір це зась? Що ж, я навчу, так тому вже й бути, надам йому пару уроків. Які він запам'ятає на все життя.
- Ні, ні, не треба, будь ласка, - буквально секунда-друга залишалася до зустрічі його пики з моєю ногою, я вже заніс її в повітря і кабанчик дуже вчасно вирішив порозумнішати. Вчасно ввімкнув мізки, котрі найближчим часом мали стати боксерською грушею для моєї кінцівки.
- В тебе є тільки одна спроба, - попереджаю його та відходжу в сторону, щоб погляд цього ідіота був спрямований саме на дівчину.
- Дівчино, будь ласка, вибачте мені дурневі за те, що образив вас та вашу матір. Мені дуже прикро, що я це зробив і я дуже шкодую про ці слова. Повірте, цього більше ніколи не повториться. Вибачте мені, будь ласка. Я був не правий. Ваша мати ідеально зробила взуття і я не маю жодних претензій до її роботи. І до вашої роботи теж. Я ваше ательє пораджу всім своїм друзям та знайомим.
- А ось цього вже робити не варто. Судячи з того, яке ти лайно, то і твої друзі та знайомі така ж купа гною, - а після повертаюся до працівниці даного ательє, - ну, що, повіримо цьому поросяті?
- Так...
Ну, справді, як можна ображати це Боже створіння? Вона ледве вимовила це єдине слово. І не зрозуміло, чи то хотіла, щоб це чудо звалило звідсіля якомога скоріше, чи то справді повірила в щирість його слів. Але сто відсотків зрозуміло, що дівчинка збентежилася та засоромилася.
- Вали звідси! У тебе як і раніше три секунди на це!
Цього разу поросятко вдруге просити не варто було, воно різко підірвалося з підлоги, навіть про носяку забуло та ринулося на вихід.
- Стояти! - Та в останню мить перед тим, як туша цього кабанчика зникла з горизонту, все ж таки гаркаю і той тут же зупиняється. Як по команді. - Ти дещо забув!
Підходжу за прилавок, хапаю взуття та кидаю в сторону їхнього господаря. І знову спогад зі школи. Тепер вже згадую, що добре закидував м'яч у кільце на баскетбольних матчах. Дивлюся, що цей досвід ще теж не розгубив, адже один черевик влітає цьому йолопу нижче пояса, а другий дуже смачно в носяку поросяти. Так смачно, що той зойкає, як дівчинка, а після... В його очах збираються сльози.
- Дуй звідсіля! - Але ці сльози не проб'ють мене на сентименти, покидьок отримав те, на що й заслуговував, тож тепер може валити на всі чотири сторони. Заїдати свій стрес.
І тільки коли порося зникає з даного приміщення, тільки коли ми залишаємося з дівчиною вдвох... Тільки тоді я починаю аналізувати ситуацію. Гей, Девіде, а що це з тобою трапилося? Що це за такий неконтрольований напад агресії? Востаннє таке зі мною трапилося близько чотирьох років тому, якщо навіть не більше. Що ж зараз змусило тебе так оскаженіти? Невже настільки нестримне бажання захистити цю дівчину? Настільки нестримне, як і теперішнє - підійти до неї, обійняти та завірити в тому, що все гаразд...?
***
Діана
***
Чому у мене виникає непереборне відчуття того, що чоловік хоче підійти до мене куди ближче та... Та що? Щось зробити. А ось що... Загадка. Просто він так пильно на мене дивиться, досліджує, ніби вперше бачить перед собою дівчину. Хоча впевнена, що він не страждає від недостачі уваги з боку жіночої половини людства. Чоловік симпатичний, навіть дуже, і це не та краса, як у дівчат, не та, що радує око, а чоловічий стрижень проглядається в цієї людини. Стрижень з яким хочеться... Стоп, стоп, Діано, щось ми вже пішли не в ті ліси, забрели в гущавину, тож тут же відчуваю, як починаю червоніти з голови до ніг і саме образливо, що не можу приховати це збентеження.
#3291 в Любовні романи
#1539 в Сучасний любовний роман
#728 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 08.04.2024