4 Глава

  На вулиці почало сіріти… Вже не ніч, але ще і не світанок. За декілька хвилин все зміниться, з’явиться на обрії яскраво-малинове зарево, сповіщаючи про народження нового дня… А поки що все у чорно-білих відтінках…

  Вероніка розплющила очі, усе тіло поколювало, немов електричним струмом, від передчуття. Адреналін розтікався по венах та наповнював кожну клітинку особливою енергетикою. Сьогодні день істини… Ще надто рано, і до потрібної години ще далеко, але вона вже не засне. Ніка зібрала волосся у кінський хвіст та пішла в душ. Мама та Рустем ще спали, тому щоб не нудьгувати, вирішила приготувати сніданок. Поки готувала, в думках прокручувала план дій. Згадувала, чи нічого не пропустила, продумувала діалоги з Сергієм, уявляла свою поведінку.

  Дівчина настільки поринула у свої думки, що незчулась, як усе приготувала. Мама та Рустем зайшли до кухні.

- О! – здивувалась Софія. – Усе це - ти?

- Звичайно, я! А хто ж ще? – усміхнулась донька. – Сідайте снідати!

   За трапезою розмовляли про навчання та роботу Ніки. Дівчина розповідала, що їй дуже подобається працювати в салоні. Ніка повідомила, що сьогодні затримається після роботи, адже домовилась зустрітись з Ларисою. Після сніданку Софія та Рустем поїхали на роботу. Ніка мала ще трохи часу, щоб приготуватися до зустрічі з «коханим», оскільки її робочий день розпочинався о десятій годині ранку. Нарешті настав той день, коли вона позбудеться цієї брехні… Ніка домовилась з Сергієм, що він чекатиме на неї біля салону і відразу після роботи вони поїдуть на квартиру.

  Сергій радів, адже все складалося просто чудово! Поїздка в Київ вдалася на всі сто відсотків. Хлопець поїхав у столицю з батьком і вони всі ці дні проживали у батьків Віолетти. Її сім’я мешкає у шикарному особняку в Дарницькому районі Києва. Сергій зачарував батьків дівчини аристократичними манерами. Своє вісімнадцятиріччя відсвяткував, як і планувалося, з  Віолеттою та мажорами-одногрупниками. Після ночі гулянь, усі були добряче на підпитку. Сергій та Віолетта лише вдосвіта приплентались додому. Після душу Сергій «випадково» помилився дверима і потрапив у кімнату Віолетти. П’яний дурман ще остаточно не вивітрився з її голови, а Сергій був ще той спокусник, тому все дійшло до логічного завершення. Вона вже не була цнотливою дівчиною, тому сприйняла все, що сталося, як само собою зрозумілий факт. Віолетта вважала це правильним рішенням, адже вони пара, кохають одне одного, а з вересня розпочнеться навчання і тоді взагалі будуть постійно разом.

   Сергій йшов у салон і пригадував спокусливі форми Віолетти. Дні, проведені ним у Києві, їх досить сильно зблизили. Віолетта повна протилежність милій та ніжній Вероніці. Гостра та самовпевнена Віолетта знає собі ціну та не дозволяє це забувати іншим. Єдина дитина в сім’ї, тому отримувала все найкраще та жила в розкоші. Та попри це, не є зіпсутим дівчиськом. Віолетта має гострий розум та не поводиться зухвало ні з своїми друзями-мажорами, ні з простими «смертними».

   «Ну ось, виграю сьогодні парі, заберу свої гроші і можна буде завершувати цей цирк, – роздумував Сергій, розглядаючи ключ від квартири. – Хоча, цікаво, як все буде з Нікою? Ще не пробував з цнотливими дівчатами».

   Сергій відчинив двері та пропустив Ніку вперед.

- Проходь. Він окинув квартиру  оцінюючим поглядом. – Ого! Крута квартирка!

- Ага, мені теж подобається…

  Сергій притис Ніку до себе та пристрасно поцілував, його руки перемістилися на її груди.

- Е-е-е, ні! Зачекай…, - звабливо усміхнулась. – Ти обіцяв…

- А-а-а, та-а-ак… Романтика… Він витягнув з пакета пляшку шампанського та фрукти. – Бачиш, я підготувався.

   Вони зайшли в спальню, Сергій аж присвиснув від здивування:

- Нічого собі, який сексодром! Оце велетенське ліжко!

   Ніка лише закотила очі. Вона і так не вважала Сергія надто розумним, а враховуючи його поведінку, то ще й не надто тактовним.

   Шампанське та два келихи стояли на приліжковій тумбі, поруч з тацею наповненою фруктами. Сергій в одних трусах розлігся на ліжку та простягнувши руки покликав Ніку до себе.

- Зачекай…, - томно глянула дівчина. – Я теж приготувалася… Вона витягла з своєї сумочки широкі, червоні, шовкові стрічки.

- Ох! Що це ти задумала?

- Маленьку гру… Ти ж не заперечуєш? – вона спокусливо закусила нижню губу.

- Ні, звичайно!

   Ніка граційно підповзла до хлопця та прив’язала його руки до металевої спинки ліжка.

- А тепер, - прошепотіла, ледь торкаючись його губ, - зав’яжемо тобі очі. -  Тепер будь чемним хлопчиком і трохи зачекай, а я зараз повернусь…

- Ще один сюрприз? – задоволено усміхнувся Сергій.

- Авжеж, тобі сподобається…, - промовила Вероніка та переможно усміхнулась, глянувши на хлопця.

  Отже гра розпочалася! Спершу Ніка зробила декілька фото оголеного Сергія в різних ракурсах. Щоб вже напевне було видно, що хлопець аж надто збуджений, то ще зняла крупним планом в тому  місці, де його труси випиралися. Потім взяла телефон Сергія і тихо вислизнула у ванну кімнату. Порилась в його контактах і переписала на свій мобільний потрібний їй номер телефону. 

- Ніка, ти де? – гукнув її Сергій.