3 Глава

 Сергій перебував в ейфорії очікування майбутньої перемоги та припиненні цих нудних стосунків. Лариса та Ніка готувалися до своєї «секретної місії».

 Вероніку турбувала думка про Юлю. Дівчина вважала її своєю подругою і не могла повірити, що вона зрадниця. Ніка вирішила вияснити це питання, а заодно отримати більше потрібної для себе інформації.

   Подруги гуляли по місті. Ніка ділилася враженнями з Юлею про свою роботу.

- То ти і надалі будеш працювати в салоні? – запитала Юля. – А як же школа?

- Я буду працювати після школи, – пояснила подруга.

- А домашку коли будеш робити?

- Якось встигну,  - сказала Ніка, - а ти разом з Сергієм їдеш в Київ?

- Ні, він з татом їде. В нього там якісь справи по роботі на пару днів.

- А-а-а, так де ж вони будуть жити? – невинно запитала Ніка.

- Там в тата є друг, то мабуть в нього.

- Так шкода, що Сергій їде в Київ на своє день народження…, - набурмосилась Ніка, гарно граючи свою роль. – Йому, мабуть, буде там сумно… 

- Та ні, - випалила Юля, - вони з Віолеттою підуть в клуб… Ой! – Юля прикрила долонею губи, на знак того, що сказала лишнє. – Ти нічого не думай… Вони лише друзі…

- Та не хвилюйся, я ж так і подумала, - заспокоїла подругу Ніка, а сама вже почала нервувати. «Це ж він морочить голову мені та цій Віолетті», - упевнилась вона.

   Від Юлі Ніка дізналася, що Віолетта буде вчитися з Сергієм на одному курсі. «Може він ще й жити в них буде? - подумала вона. - Я його виведу на чисту воду!»

   Після розмови з подругою, Ніка переконалась, що Юля не знає про братові плани та його кохання на два фронти. Дівчині стало трохи легше, адже подруга її не зрадила, але не відомо, як буде далі. Чи зрозуміє Юля її дії, і як це проявиться на їхній дружбі.

   Сергій через день має їхати в Київ, а через чотири дні йому виповниться вісімнадцять років. Ніка ще на початку їхніх стосунків розпитувала його, чому він так пізно пішов до школи. Виявляється, тоді так вирішили батьки, і тепер він найстарший в класі. Для Ніки його повноліття відіграло важливу роль в її плані помсти.

- Алло! Привіт! – ніжно промовила дівчина. – Уявляєш, я знайшла нам квартиру.

- О! Чудова новина! – зрадів Сергій. – Давай зустрінемось і ти мені все розкажеш?

- Через тридцять хвилин чекай мене біля входу в парк, – запропонувала Ніка.

   Вони, взявшись за руки, гуляли по алеях парку. З боку виглядали такою щасливою та закоханою парою, але, насправді, готові були спопелити одне одного лише поглядом. Так буває у житті: не все те золото, що блищить.

   Ніка розповіла, що чисто випадково натрапила на оголошення про погодинне здавання квартири. І все так чудово складається, адже квартира в центрі, і не дорого коштує, а головне, Сергій буде повнолітнім і зможе оформити якийсь там чисто символічний договір оренди.

- Класно! – Сергій притулив Ніку до себе. – Давай номер телефону власниці, я забронюю квартиру на двадцять п’яте число.

  Дівчина дала йому папірець з написаним номером і сумно  сказала:

- То ти вже післязавтра їдеш, - вона надула губки, - я буду сумувати…

- Я теж…, - на автоматі промовив Сергій.

- Ти там будеш святкувати своє день народження?

- Та яке там святкування, - відмахнувся хлопець. – Тато їде туди по справах, на гульки не буде часу. А в думках він вже потирав руки від передчуття кайфу. Віолетта запланувала для нього супер вечірку в колі майбутніх одногрупників. Ще при подачі документів в академію, Сергій познайомився з декількома заможними майбутніми студентами, от Віолетта і запросила їх на свято.

 Святкування має відбуватися в модному нічному клубі, а після цього Сергій мав ще особливі плани  на Віолетту. Вона сексуальна та розкута і вже давно не дівчинка, з нею не буде такої мороки, як з Нікою. «От вже відірвуся по повній програмі…», - задоволено посміхнувся Сергій.

 Ввечері хлопець зателефонував до власниці квартири і домовився про оренду. Сергій радів, адже скоро полишить своє місто, яке йому вже конкретно набридло, та поїде в столицю. А там зовсім інші можливості, а враховуючи його теперішні зв’язки, то взагалі можна жити приспівуючи… Треба лишень добре обкрутити Віолетту, щоб не втратити свій шанс на безбідне життя. Татко її крутий перець, з таким, як він, потрібно дружити… Думки Сергія перебила Юля, яка зайшла в його кімнату.

- Що робиш? – запитала сестра.

- Та-а-а… Готуюся до Києва. 

- Сергію, скажи чесно, ти кохаєш Ніку?  Юля серйозно глянула на нього.

- Що за дурні питання? – обурився брат.

- Це просте питання, на яке є лише дві відповіді – так або ні, тому скажи мені правду!

  Юля вже не раз задавала собі це запитання, адже чула від батьків про грандіозні плани на майбутнє, де головна роль припадала Віолетті. Дівчина не хотіла, щоб Сергій морочив голову Ніці, а потім проміняв її на Віолетту. Вона не хотіла, щоб подруга страждала.

  Сергій дивився у щирі очі сестри і не знав, як вчинити. Він не хотів її обманювати, але і правди сказати не міг, особливо тепер, коли виграш парі так близько. «Ну, що за лажа, - думав він. - Що ж робити? Як відповісти?..»