2 Глава

    Залишалось два місяці до закінчення терміну, а отже спливав строк виконання парі. Сергій усіляко намагався вмовити Ніку на інтим, але дівчина залишалася неприступною фортецею. Що він лише не робив: і ображався, і клявся в коханні, і спокушав, але це нічого не давало. Хлопець вже б давно полишив ті спроби та покинув її, але гордість не давала йому цього зробити та і сума закладу немала…

 Сергій старався при кожній зустрічі з Нікою бути милим та ніжним, аби не видати своїх істинних почуттів. Ця роль його конкретно вже дістала, але він терпів. Хлопець вирішив, що за будь-яку ціну доб’ється свого. Якщо на те пішло, то споїть її, доведе до потрібної кондиції, тоді сама на все буде згідна, а він  отримає бажане. З такими думками він йшов на зустріч з Вероніко

  Ніка дорогою до кафе, де мала зустрітися з «коханим», продумувала план помсти. Вона, немов кобра, хотіла вжалити сильніше та смертельніше. При кожній зустрічі, присипляючи пильність Сергія,  дівчина грала роль закоханої наївної дурепи. Ніку мало не рвало від тих  солощавих компліментів та зізнань в коханні. Дівоча образа та злість підживлювали її наміри та підкидали все нові ідеї для плану помсти.

 Вероніка продумала все до деталей. Сьогодні вона планувала ощасливити Сергія своєю згодою на довгожданий секс. Так би мовити, подарунок на його вісімнадцятиріччя, яке відбудеться за декілька днів. Помітивши хлопця біля кафе, вона «начепила» радісну усмішку.

- Привіт! – прощебетала. – Сумував за мною?

- Звичайно! – поцілував її Сергій.

 Вона смакувала каву з тістечком, а він пив пиво з солоними горішками. «Бідолашний, - єхидно подумала Ніка, -  мусиш ще на мене витрачатися… Плати-плати – це моя компенсація за акторські здібності».

 Вони розмовляли на нейтральні теми. Ніка розпитувала про майбутнє навчання та усякі дурниці, а потім завела розмову в потрібне русло.

- Ти знаєш… Я довго думала… Я згідна…, - вона сором’язливо глянула на Сергія. Хлопець відразу не зрозумів про що мова, та коли Ніка еротично закусила нижню губу, то в мить все допетрав. «Нарешті! А я вже думав, що треба застосовувати план «Б», - радів хлопець. - Стоп! Треба заспокоїтись, а то я занадто щасливий, ще здогадається…» Сергій зробив романтично-закохане обличчя та запитав:

- Ти дійсно цього хочеш?

- Так… А ти? – прошепотіла Ніка.

- Звісно, хочу…

- Але…, - зам’ялась вона, – я хочу, щоб мій перший раз був особливим… Розумієш?..

  Сергій нічого не розумів, але був готовий обіцяти, говорити та робити все, лиш би переспати з нею.

- Розумію…, - закивав головою та з очима кота з мультфільму «Шрек» запитав - То, що ти хочеш, кохана?

- Хочу романтики, троянд, шампанського…, - усміхнулась вона. – Хочу, щоб це сталось в якомусь особливому місці…

  «А мала собі реально гонить, - подумав Сергій. – Вона, що хоче, щоб я ще номер Люкс в готелі винайняв?»

 «Ну, що хлопчику, - зловтішалась Ніка, - попав ти… Розведу тебе на гроші ще й винен будеш…»

- А особливе місце – це яке? – поцікавився.

- Ну, не знаю… Можна на день винайняти квартиру…, - роздумувала Ніка.

  «Ого, ото забаганки, але можливо буде дешевше, ніж готель», - подумав Сергій.

- Ти ж не ображаєшся за мою просьбу? – невинно закліпала очима Ніка.

- Ні, ну, що ти, - запевнив хлопець. - А коли ти хочеш це зробити?

- Може на твоє день народження? – вона знизала плечима.

   «Ага, вже розбігся, на день народження маю бути в Києві, обіцяв Віолетті приїхати…» , - думав він.

- Тут така справа… Я маю ще довести документи в академію, тому на своє день народження буду в Києві, - він благально поглянув на неї та взяв за руку. – Може після Києва, я там лише два дні пробуду?

- Гаразд…, - мило усміхнулась Ніка. - Можу тобі допомогти знайти для нас квартиру, якщо хочеш?

- Добре, а то я буду трохи зайнятий, але тобі обіцяю, що за романтику подбаю.

  На цій «щасливій ноті» Ніка попрощалася з ним та пішла. Сергій на радощах  відразу зателефонував Максиму.

- Привіт! Готуй гроші, можна вважати справа в шляпі!  - розвалився на кріслі Сергій та розповів про зустріч з Нікою.

- Скажу твоїми словами, - мовив Макс, - не жени коней!

 Ніка йшла та хитро усміхалася. Все вийшло ще краще, ніж вона планувала. «От і попався на мій гачок. Мабуть вже в думках виграні гроші рахує… Так-так помрій, поки ще можеш…, - думала вона, йдучи на зупинку. – Яка в мені актриса помирає, аж шкода. Вона зупинила таксі та, назвавши адресу, розслаблено обіперлася на спинку крісла.

 Ніка спеціально нічого не розповідала мамі про свій план помсти, адже вона надто добра та правильна, а тому не зрозуміє її. Їй потрібна особа, яка зрозуміє її біль та образу, допоможе та стане союзником. Вероніка знала лише одну таку особу і зараз вона їхала саме до неї.

  Ніка натиснула на дверний дзвінок.

- О! Привіт! Яка чудова несподіванка! Ти сама, заходь! – запросила Лариса.

- Так, сама… Маю до тебе секретну розмову…, - змовницьки глянула на неї племінниця.