3 Глава

 Після своєї прощальної вечірки Данило через декілька днів полетів в Америку. Проте тепер це рішення вже не здавалось йому таким правильним, як з самого початку. Він залишив в Україні своє серце, яке подарував Ларисі. 

  На радощах Лара зателефонувала Софії та попросила про зустріч.

- Знаю, ми з тобою ніколи не були подругами, - говорила вона, попиваючи каву, - але я не можу це тримати в собі… мені потрібно з кимось поділитися…

- Ти можеш мені довіритись, - усміхнулась Софія.

    Лариса була напружена, як струна, та очі іскрилися щастям, а щоки вкривав рум’янець. Софія ще ніколи не бачила її в такому збудженому стані.

- Софіє, я закохалася, по-справжньому закохалася! Це ж треба було дожити до тридцятки, щоб вперше закохатися! – вона закрила обличчя руками та розсміялася.

  Лариса розповіла, що після того, як вони залишились в клубі, Данило запропонував поїхати в його готель. 

-  Це було безумство! – розповідала вона, - Я ніколи, хоча ні, брешу, майже завжди, спала з своїми коханцями в першу ніч знайомства, але… Боже, Софіє  - це було просто щось! Напевно, коли закохуєшся, щиро, ось так – з першого погляду, все відбувається зовсім по-іншому… Тоді це не просто секс... Це набагато більше, це поєднання духовних та фізичних відчуттів… Це так класно!

- Я дуже рада за тебе, Ларо, - промовила Софія, - Ти заслуговуєш на щастя. А пам’ятаєш, я тобі казала, що  і в тебе все буде добре, а ти не вірила.

- А тепер вірю! – вигукнула вона та вмить посумнішала. - Але, як же важко… Він там, а я тут… Ці розмови по скайпу, а так хочеться бути з ним… Не знаю, чи витримають наші стосунки цю відстань? Дуже мало часу ми були разом…

    Софія дізналася, що Данило планує все владнати в Америці і повернутись через пару місяців додому на декілька днів.

- Я за ним так сумую, - сумно промовила Лара. - Чому доля така несправедлива до мене? Як тільки я знайшла свого ідеального чоловіка, вона роз’єднала нас! Несправедливо!

- Потерпи, все владнається, - заспокоїла її Софія та перевела болючу тему на іншу не менш важку. - Як там Олег?

- Ох, Олег…, - сумно відповіла Лара, - Олег помалу спивається…

   Вона розповіла Софії, що брат конкретно присів на спиртне, а Уляні байдуже, її лише його гроші цікавлять. Вже і на фірмі роблять Олегу зауваження та поки що тримають, але ж не вічно будуть терпіти його п’яні випади. Орест Іванович дуже хвилюється за сина, а з його здоров’ям  це небезпечно, оскільки пережив інфаркт.

    На прощання  Лариса пообіцяла телефонувати  та тримати  Софію в курсі подій. З сумом Софія поверталася додому, розмірковуючи над останніми новинами. Важко спостерігати за тим, як людина спивається та калічить своє життя, а ти нічого зробити не мажеш...

    Вероніка також розповідала матері, що батько не раз телефонував їй на підпитку. Дівчина терпіти не могла, коли він був п’яним, тому посварилася з ним і просила більше до неї не телефонувати. Насправді Вероніка дуже хвилювалася за свого батька, а ця сварка стала для неї захисним бар’єром від безвиході. Вона не знала, як йому допомогти, що робити, тому й накричала на тата. Тепер злилася на себе через  свою нестриманість і знову у всьому звинувачувала Уляну. Ненависть та зневага Ніки до цієї жінки зростала з кожним днем. Навіть саме ім’я викликало в неї негативні емоції, тому на роботі дівчина не обслуговувала жінок, які носили ненависне ім’я. 

 З Сергієм стосунки трохи владналися, адже він заклопотаний вступом в академію. Вероніка трохи хвилювалася з цього приводу. Сергій має навчатися в Києві і це насторожувало, враховуючи його бажання інтимних стосунків. До кінця літа ще є час, тому Вероніка вирішила не зациклюватись на цьому питанні, поки що…

 Усі ці переживання суттєво вплинули на неї, на її настрій та поведінку. Вона стала більш серйозною та замкнутою. Ніка з кожним днем, цеглина по цеглині, вибудовувала захисну стіну від усіх, і від матері також. Софія відразу помітила зміни в поведінці доньки, адже вона все менше розмовляла з нею, вже не ділилася своїми бажаннями та секретами.

- Що з тобою? – питала Софія. - Ти стала такою замкнутою, що трапилось?

- Все добре, просто зайнята, - відмахнулась Ніка та вийшла з кухні.

   Софія хвилювалась, адже не знала, як достукатись до доньки. Вона вирішила поговорити про це з Рустемом, хоча в нього зараз також нелегкі часи. Він постійно зайнятий своїм та Даниловим бізнесом. Тішило те, що це не надовго, адже Данило скоро повернеться і все стане на свої місця. Вона на це дуже сподівалася.

  Софія взяла горнятко кави та глянула через вікно. Ніка саме вийшла на вулицю. До неї підійшов Сергій, він поцілував її та, обхопивши за сідниці, притягнув до себе. Софії зовсім не сподобались такі відверті посягання на доньку. Обов’язково вона поговорить з Нікою про це. Зарано їй ще до сексуальних стосунків і нічого, що на вулиці двадцять перше століття.

 Зовсім втратився спокій, все якось навалилося разом… У Ніки знову розпочалися перепади настрою. У Рустема море роботи та зайвих хвилювань, Олег спивається, хоч він колишній, але все одно шкода людину. Лікуватися не бажає, хоча Лариса та батько просили його про це. Знову проблеми та неприємності.