32

На щастя, Поллі була вдома сама, тож ніхто не заважав їхній відвертій розмові. Дівчина трохи здивувалася, коли Ерік затягнув до квартири валізу, але, коли він почав схвильовано переповідати останні новини -  про карантин і те, що не може зв'язатися з Тедом, вона особливого занепокоєння не виявила.

 - Подумаєш, можливо, телефон вкрали, або він десь його посіяв, - розважливо сказала Поллі. - А на те, щоб відновити номер, потрібен час. А може, він і не знав твого номера напам'ять, то й поновити його не вдасться. Хіба купити зовсім новий телефон з новою сімкою.

 - Тож ми не зможемо ніяк із ним зв'язатися цілий місяць, а то й більше! - Ерік відчував сильне роздратування. Ну чому зараз, коли все, здавалося, було так чудово, знову втрутився Його Величність Випадок і все зіпсував.

 - Ну й що? Посидить там трохи безвилазно, може, мізки стануть на місце, - Поллі взяла щітку для волосся і почала причісуватися перед дзеркалом. - А чого ти з багажем? Куди зібрався?

 - От, чорт! - Ерік ляснув себе по лобі. - Як же невчасно повернулися батьки Теда! Його матінці заманулося зробити ремонт у моїй квартирі, і вона сказала, щоб я, точніше, Тед, на вихідні перебрався до них. І як я буду з ними жити під одним дахом? Вони ж мене розкусять в один момент!

 - Як будеш так труситися від страху, як зараз, то розкусять неодмінно. Візьми себе в руки і поводься, як завжди. У тебе все чудово виходить. Я сама вас інколи готова сплутати останнім часом, - Поллі лукаво посміхнулася і підморгнула.

 - Але ж це  не сторонні люди, а батько й мати! Мої б точно помітили підміну. До речі, я поняття не маю, як Тед буде розрулювати ситуацію... Він їх зовсім не знає. І був у мене вдома лише один раз!

 - Та не панікуй ти... Тед завжди вміє викрутитися, щось і тут придумає. А от з тобою справа гірша. Скільки, ти сказав, триватиме той ремонт?

 - Та наче Емма говорила, що в понеділок я зможу повернутися додому...

 - Ну й чудово, - заявила Поллі. - Тепер я візьму справу в свої руки і все вирішу.

 - Яким чином? - спитав Ерік.

 - Побачиш! Ну то що, вирушаємо до Тедових родаків, вони ж чекають тебе на обід?

Ерік невдоволено скривився, але нічого не відповів.

************

Зовні батьки Теда виявилися якраз такими, як Ерік собі  їх і уявляв, слухаючи голоси в телефонній трубці. Містер Рассел був високим імпозантним чоловіком в окулярах і з темним волоссям, вже добре припорошеним сивиною. А його дружина виглядала дуже молодо ( певно, не без старань фітнес-тренерів та косметологів), ніхто б і не сказав, що їй більше тридцяти - тридцяти п'яти років. Вона була стрункою білявкою з блакитними очима , певно, Тед зовні вдався в матір. Побачивши на порозі сина разом із Поллі, вона дуже зраділа і швидко почала накривати на стіл, розповідаючи про те, що готувала всі страви сама, у цьому вона прислузі не довіряє. Домашня робітниця хіба пере та прибирає, а на кухні безроздільною господинею є саме міссіс Рассел. Втім, Поллі називала її просто по імені, а Ерік не міг на це наважитися, тому просто старався уникати звертань, та й взагалі відмовчувався.

 - Теде, ти що, все ще хворієш? - стурбовано звернулася до нього Емма. - Виглядаєш якимось пригніченим. І ще, мені здається, ти схуд. Мабуть, погано харчуєшся.

 - Та все нормально. - відповів Ерік. - Не варто хвилюватися.

 - То хоч зараз поїж добре, чому ти один салат жуєш? Це Поллі завжди на дієтах, а ти ж таким не страждаєш...

Ерік мало їв, бо погано орієнтувався серед чисельної армії столових приборів, яка була розкладена навколо його тарілки. Він обрав найпростішу тактику  - дивитися, які вилки чи ножі для якої страви вибирає Поллі - і робити так само. Проте,  Емма була права - дівчина справді була на дієті, і  поклала собі лише салат та невеликий шматочок риби.

 - Дякую, в мене щось немає апетиту, - пробурмотів Ерік. Він не міг дочекатися, поки це застілля нарешті добіжить кінця, а тим часом містер Рассел почав розпитувати його про навчання, викладачів - і тут уже Ерік трохи розслабився та відчув себе більш впевнено.

 - Ніколи б не подумав, що ти з таким задоволенням будеш навчатися на фізматі, - резюмував батько Теда, коли Емме принесла десерт - чизкейк із ягодами - та налила усім чай. - У школі ти  виявляв зовсім інші здібності.

 - У нього дуже різнобічні таланти, - прийшла на виручку Поллі. - Теде, ти розповідав батькам про те, що захопився альпінізмом?

Ерік здивовано поглянув на неї, але швидко опанував себе і зміг підіграти:

 - Ні, ще не встиг...

 - Цікаво, - пожвавився містер Рассел. - Знаєте, я теж, коли навчався в університеті, разом з однокурсниками ходив у походи, то були чудові часи!

 - От у нас теж на ці вихідні запланований такий похід, - швидко підхопила Поллі. - Прямо сьогодні ми вирушаємо в гори разом з іншими студентами та викладачами. Правда, цікаво?

Ерік мало не вдавився шматком пирога.  Міссіс Рассел турботливо постукала його по спині. Раптом вона нахилилася до нього, наче щось роздивляючись. "Що за фігня. - подумав Ерік. - Шия в мене брудна, чи що?"

Але тут Емма сказала таке, що кинуло його в піт.

 - Дуже дивно, - вона торкнулася пальчиком із довгим нігтем, вкритим сріблястим лаком,  до його шиї відразу за правим вухом. - Теде, у тебе все життя тут була родимка, а зараз я її не бачу.

 - Я...  - Ерік зам'явся, не знаючи, що відповісти, а потім ляпнув перше, що прийшло в голову. - Я її видалив, у лікарні. Вона щось почала збільшуватися, я пішов до лікаря, і той порадив її видалити лазером, щоб не було проблем.

 - Я теж видаляла собі родимку, але після того лишався невеликий слід, такий, як біла плямка, - не вгамовувалася прискіплива Емма. - А в тебе абсолютно чиста шкіра, аж не віриться...