Сміттяр - 2. Вогник

Мама і син

Коли на тумбочці завібрував будильник, Поллі здалося, що вона от тільки-но заснула. Молода жінка повернулася на ліжку і невдоволено намацала рукою “порушника спокою” та натиснула кнопку, що його вимикала. Та через п’ять хвилин будильник озвався знову. Тож нічого не залишалося, як усе-таки підійматися та поринати у звичну ранкову рутину.

Ерік ще спав, з головою закутавшись у ковдру. Вона не чула, коли він вчора ліг. Може, знову сидів до світанку над своїми розрахунками та планами. Її чоловік останнім часом полюбляв працювати вночі, а на роботу вирушав ближче до десятої ранку. Їй же доводилося вставати о сьомій, щоб розбудити та нагодувати сина. А так було б добре ще поспати! Коли там, нарешті, вікенд?

Та сьогодні була лише середа. Поглянувши на себе у дзеркало, Поллі незадоволено скривилася. Волосся розпатлане. під очима синці, шкіра занадто бліда… Так, тут, під куполом, ні в кого немає можливості засмагати, як на Землі. Хіба в солярій сходити… Треба зателефонувати Флоренс, але перед тим знайти “віконце” в графіку, а це досить непросто. Добре, що зачіску та манікюр їй роблять просто у телецентрі, у них хороший майстер. А макіяж вона сама собі намалює, ніхто краще не зробить, адже Поллі в цьому профі. 

Вона швидко прийняла душ, намастила обличчя поживною маскою з тюбика та попрямувала будити Тоні. Увійшовши до його кімнати, зупинилася на мить біля ліжка та посміхнулася.

Хлопчина лежав, загорнувшись у ковдру — точнісінько, як його батько — тільки згори з-під краю цього “кокона” виднівся рудий чубчик. Потім він поворушився, повернувся на спину, але очей не відкривав. Сплячий виглядав таким маленьким і беззахисним, що у Поллі аж стиснулося серце.

Їй було неможливо уявити, що цього маленького дива могло б і не бути. Адже коли Поллі довідалася про свою вагітність, це був украй невчасний сюрприз. Побувши рік чоловічим перукарем, вона нарешті отримала змогу влаштуватися за фахом — помічником гримера у щойно створеному телецентрі “Арес”. Скільки було щастя від можливості займатися улюбленою справою, а ще — від того, що тепер молода жінка перебуватиме у центрі культурного та світського життя Марсу. Це так урочисто висловлювався їхній директор —  “культурне і світське життя”. 

Більше того, коли вона вже кілька місяців встигла попрацювати на студії, роблячи привабливими  та кіногенічними обличчя телеведучих та їхніх гостей, їй випав ще один щасливий квиток — захворіла одна із ведучих, і  потрібно було терміново комусь її замінити, а підходящого дублера, як на зло, не могли знайти. Тоді погляд режисера впав на молоду симпатичну гримерку.

 — Поллі, — наказав він, — сьогодні заміниш Тіну. Не хвилюйся, Макс ( так звали Тіниного напарника) сам проведе шоу, ти хіба створюватимеш картинку, ну, там, привітаєш гостей, скажеш “До наступної зустрічі”, усе таке… Не хвилюйся, все буде добре!

Та вона хвилювалася, ще й як! Але тільки до початку ефіру. Коли ввімкнулися камери і почався запис, де й поділися усі переживання та страхи!

Поллі почувалася дуже впевнено, і, хоча їй попередньо не давали такої вказівки, спілкувалася з гостями нарівні з Максом. Кількість переглядів шоу того вечора значно зросла, і директор студії сам зацікавився причиною такої несподіваної популярності, здавалося б, звичайного ток-шоу. Викликав до себе Поллі на співбесіду — і після нетривалої розмови у нього виникла ідея про створення нового формату телепередачі — спеціально для неї. 

Почалася підготовка, і от-от нове шоу мало вперше вийти в ефір, як Поллі стало зле. Її нудило, болів живіт, вона подумала, що, можливо, напередодні з’їла щось не те. Проте лікар швидко розвіяв усі  сумніви.

 — Вітаю, — сказав, весело усміхнувшись, — у вас буде малюк.

 — Що? — перепитала вона. — Але я чула, що тут, на Марсі, жінки не вагітніють…

 — Еге ж, упродовж кількох років так і було, — відповів медик. — Проте не ви перша чуєте таку чудову новину, цьогоріч уже троє жінок готуються стати мамами. Можливо, організму потрібна була певна адаптація, адже змінилося багато факторів навколишнього середовища…

Він іще довго теревенив, заповняючи медичну картку, але Поллі  слухала вкрай неуважно. Вона була приголомшена. Дитина? Навіщо? Їй тільки двадцять років, вона хотіла ще пожити у своє задоволення, зробити кар’єру, а потім, може, років через п’ять вже й подумати про майбутнє поповнення сім’ї… А зараз усе так невчасно…

Ні, поки що дитина не входила в її плани. Про це вона рішуче заявила Еріку, як тільки переступила поріг їхньої  малесенької кімнати, де поміщалися тільки ліжко, два стільці, шафа і стіл. 

 — Поллі, а може, варто залишити його? — несміливо запитав Ерік. Вона тоді ще здивувалася тому, що чоловік сказав про малюка “він”, немов наперед знав, що у них буде син.

 — А моя робота? — вона нервово кинула в куток туфлі, котрі щойно зняла та спинилася перед ним босоніж, розпатлана, вся палаюча праведним гнівом. — Я тільки що отримала, може, єдиний шанс у житті, і якщо не скористаюся ним, не запущу це шоу — то потім усе життя так і просиджу у вонючій гримерці! 

 — Ну послухай, може, одне іншому не завадить, — спробував її умовити Ерік. — Я можу сам взяти відпустку по догляду за дитиною, а твоя робота не вимагає постійного перебування в офісі. Дещо можна робити і з дому…

 — Ага, а  вагітність? Хто захоче дивитися на ведучу з пузом? Це сумне видовище, я буду, мов бегемот, — Поллі сіла на ліжко і закрила обличчя руками. Сльози потекли по її щоках.

Ерік підійшов ближче і притулив її до себе, обережно поцілував у шию біля вуха.

 — Люба, ми справимося, от побачиш. Ми ж уже стільки пережили разом, подумаєш, якась там вагітність… Зате нас буде троє!

Поллі ще трохи поридала і заспокоїлася. Особливо ж після того, як зізналася у своєму особливому становищі головному режисерові телеканалу, але той не тільки не розгнівався, а, навпаки, заявив, що це дуже вдалий піар-хід. Адже у них сімейний телеканал, і шоу буде присвячене стосункам чоловіків та жінок, тож вагітна ведуча — це дуже символічно, її вигляд розчулить глядачів, вони будуть співпереживати їй та радіти появі на світ малюка. Можна ще обіграти ту обставину, що це буде представник першого покоління, народженого на Марсі, — режисер розходився не на жарт, йому вже бачилося нове шоу, присвячене зростанню та розвитку малого "марсіянина". Тепер, якби Поллі раптом заявила, що бажає зробити аборт, то всі б у один голос кинулися її відмовляти. Тож вона здалася. Ну, а до того ж, їм із Еріком пообіцяли вручити ключі від новенького котеджу, і вони матимуть свій затишний дім...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше