Сімнадцята. Право на любовь

Рина

Я сиділа в авто біля компанії «SinesedLained». Хвилювалась, хоча Фіна має. Дівчина в небесному платті вийшла з компанії і направилась до мене. Вона силі на перше сидіння і мовчала. Образилась? Саме в це й момент у мене задзвонив телефон. Тому я була вимушена сумно посміхнутись і вийти з автівки.

- На телефоні мигало усміхнене обличчя хлопця з синіми очима і світлим волоссям.

- Привіт, - кого кого, а почути брата не чекала.

- Щось трапилось? – насторожилась я. Хоча в сім’ї старша я, але це й 20-ній пацан завівся сім’єю і в додачу дітьми.

- Іриночка, сонечко сестричка улюблена поседь з Ольою і Ваньою на вихідних. Ну просимо!

- Ви з Аньою взагалі совість втратили! На тих вихідних з вашими дітьми сиділа я, на цих знов?! Коли я робити буду?! А до мами з татом навідатись коли зможу?! В кінці кінців, коли особисте життя влаштую?!

- Ну Ірусь! Робити ти можеш і в будні дні! До мами з татом навідатись можеш і з малими! А особистого життя в тебе з дитинства не має! А ми з Аньою дуже хочемо побувати на морі!

- Так спочатку треба подорожувати, а потім дітей заводити!

- Ну, Ірусь!- сміється брат.

- Коли?

- В суботу о шостій.

- А це не рано?!

- Ну в нас потяг о пів на сьому! Ми і так відклали на останні хвилини!

- Добре. Пока!

- Пока.

Я кладу трубку і повертаюсь в машину.

- Як усе пройшло? – запитую я, заводячи мотор і виїжджаючи.

- Якось дивно. Він тільки запитав, як мене звати і все..

- Не прийняв?

- Та ні, прийняв.

- Згідна, дивно. Що ще?

- Все.

- Самфір, я тебе з молодості знаю признавайся, - сміючись кажу я.

- Мене напружив його друг. Він мовчки сидів за столом… Ну я і не втрималась. – загадково сказала подруга.

- Іііі?

- Виявилось, що його дід влаштовує відбір на наречену в ці вихідні!

- Круто. А мені до цього що?

- І ти приймаєш участь. Рин, два дні і все. Забудеш про це.

- Боже! В мене не має слів!

- Ну Рина! В кінці кінців, два дні пожити в його будинку це круто. Повеселись!

- Самфір! На цих вихідних я буду сидіти з Ольою і Ваньою! – сміючись крикнула я їй, на секунду відволікшись від дороги і глянувши на неї. В очах моєї подруги були бісенята. – Ти це знала і сказала, що у мене двоє дітей?

- Так!

Декілька хвилин ми мовчки їхали. Але незабаром не витримали і засміялись. Що ж вихідні будуть веселими.

 

Хто з Іриною чекає вихідних? =)




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше