Березневий лютий

Лютий місяць вже прийшов, але сніг ще не пішов.

Ти і сани вже й дістав, але ж сніг ще геть не впав.

Я кажу тобі тепло, а ти тягнеш шарф й пальто.

Брат сказав мені що вдень, буде сніг і хмурий день.

Я в вікно, а там теплінь, і сперечатись мені лінь.

Ну раз кажеш буде сніг, то можеш вийти за поріг!

Дивлюсь ген вже й слід простиг, лишень вибігти він встиг.

Ну це ж просто чудеса, що в нас снігу ще нема.

Третій місяць вже зими, то +15, то +3.

А надворі пустота, геть дітей там і нема.

Лишень геть один малий, впертий брат в мене такий

Сів на сани і чекає, то по двору походжає.

А на вулиці теплінь…сонце світить звідусіль.

Журавлі вже й прилетіли, во там вишні вже зацвіли…

Бруньки навіть розпустились, і вже проліски пробились.

Відчувається весна,  вступила у свої права.

Ну не буде снігуууу….кричу з вікна, зовсім розуму нема.

Через добрих 2 години, похмурніло трохи в днину.

Я прикрила вже й вікно, бо щось змерзла я тойво.

Раптом звідкись не візьмись як буран який візьмись,

Потемніло в хаті вмить, і на підвіконні щось шуршить.

Я в вікно дивлюсь і вмить, роззявляю рота мимохіть.

Сніг паде як і з відра, температура  -2.

Матір Божа, то не сон? Вийшла хутко на балкон,

Ну це ж просто чудеса, і така навкруг краса,

Сонце світить, грім гримить….ну хоч добре не дощить.

Вже й надворі дітвора, сани по снігу везла.

Всюди сміх і крик птахів, що відлітають до теплих країв.

Розуміння в них нема, як з весни, прийшла зима.