15 розділ

Мої очі спалахнули від здивування , на підлозі лежав поранений Серафим , його очі дивилися прямо в мої.  В кутку зала я помітила Філіпа який ще досі тримав пістолет в долонях . Двері відкрились та сюди забігла переляка на Вероніка.  Останнє що сказав мені Серафим це ...

—Аріель будь ласка щоб не сталося забудь про мене і більше не згадуй,  забудь все все що було і більше нікому не вір ,  все що тобі будуть говорити це буде пряма брехня ,  вони всі тебе обманюють вони просто хочуть щоб ти не довіряла мені . Ти далеко не усе зараз зрозумієш але просто послухай мене , усе не так як тобі здається я справді хотів захистити тебе бо справді зумів покохати тебе . —не знаю чому та не мої очі навернулися сльози я не розуміла що відбувається та що він говорить , я не хотіла його слухати.  Раптом Філіп скинув мене разом зі стільцем на підлогу,  та почав бити мене по обличчі і так я поступово почала втрачати свідомість . Вероніка взяла пістолет та ще раз вистрілила в Серафима. Після того мої повіки з легкістю почали закриватися і знову я почала втрачати свідомість,  це таке неприємне відчуття , до біса неприємне.

~два роки потому ~

Я стояла на балконі нашого з чоловіком будинку. Серафим міцно загорнув  мене в свої теплі обійми.  Філіп завжди турбувався за мене, дав мені житло та  все що мені потрібно для життя.  Прихистив мене в своєму будинку , дав мені  красиву і затишну кімнату , завжди турбувався про мене.  Спочатку довга реанімація, після того дуже довго я старалася знов почати нормальне життя . Одного дня я прокинулася в палаті лікарні та нічого не розуміла. Я повністю втратила пам'яті. Та Філіп все мені розповів все що почалося ,вони навіювали мені всі мої спогади . Філіп розказав мені що мій колишній чоловік одного вечора приїхав додому та сильно побив мене без причини .Філіп з Веронікою якраз в той момент їхали до нас  в гості , мала бути святкова вечеря  . Та коли вони приїхали їх застала дуже неприємну ситуацію я лежала на підлозі зовсім без свідомості а Серафим стояв з побитими руками. Після того як вони забрали мене в лікарню Серафим покінчив з життям , я мало що пам'ятала про нього ,  та вони сказали що Серафим був не надто хорошим чоловіком,  він ніколи не любив мене а  використовував для свого задоволення. Так пояснив мені це мій теперішній чоловік.Після лікарні моє життя будо наче в раю . Філіп з Веронікою повністю насичили моє життя різнокольоровими фарбами ,розказали які в мене були хобі чим я займалася . Вони обоє турбувалися про мене. Серафим водив на різні побачення. Ми класно та весело проводили вечора .Все-таки я почала їздити на мотогонки і також не забувала про спорт і так само любила малювати якісь ескізи ,це все приносило мені задоволення. Так проходили дні , а потім тижні та місяці. Кожного ранку я їхала на тренування в зал , а вечори проводила на мото гонках. Це  приносило мені не обмежену кількість  адреналіну. Час від часу в моїх думках появлялися шматочки спогадів. Але саме найчастіше в моїх спогадах були мої батьки . Хоть і моє життя зараз було прекрасним я всеодно почувалася не на своєму місці , ніби люди які зараз оточують мене - ніби всі обманюють мене. Чомусь таке відчуття ніби мені не вистачає когось поруч. Я сумувала , хоча не розуміла за ким .Свіже повітря повіяло мені в обличчя, я повернулася в теплих обіймах Філіпа.

— Розкажи мені все з самого початку , як ми з тобою познайомилися,  і яке я маю відношення до Серафима. — погляд мого чоловіка різко нахмурився.

— Дивно що ти знов повернулася до цієї теми , але ти маєш повне право знати правду. Ще коли твої батьки жили , вони вже знали що ти у небезпеці. Ти була не рідною донькою своєму батькові . Ще дуже дуже давно , ще перед твоїм батьком , в твоєї матері був чоловік , його звали Теодор  . Вони були дуже закохані один в одного , твоя мама завагітніла тобою . Коли ж вона була на сьомому місяці вагітності  , Теодор помер через важку хворобу. І тоді коли тобі було два роки , твоя мама познайомилася з Вадимом.  Та  ще перед тим  твоя мама працювала хірургом , вона проводила дуже складну операцію  батькові Серафима , по завершенню операція була неуспішною , його батько помер коли йому було 6 років .  Коли ж він підріс то однозначно захотів помститися за смерть. Він прийшов до твого батька та ультиматом сказав йому щоб той продав тебе та твою матір , на що твій батько не погодився. Тоді Серафим підкупив подругу твоєї матері , Лорен. Він заплатив її дужее велику суму щоб вона допомогла йому . — на моєму лиці не було жодних емоцій , очі почали пекти від того як сильно я стримувала сльози .

— продовжуй , я хочу почути всю правду — сказала я хриплим голосом. Філіп прочистив горло та все-таки мовив далі ....

— Лорен запросила твою маму в гості та затримувала її чим по довше щоб точно переконати ту , що на таксі в таку пору не слід їхати . Твоя мама звісно послухала її та покликала твого батька щоб той  забрав її . Пізніше подруга твоєї мами запросила і твого тата на чашечку кави , і поки вони кавували  , Серафим якимись дивним чудом швидко  відрізала проводи тормозу , та твої батьки загинули коли поверталися додому. — після почутого я таки дала волю сльозам , мені дуже не хотілося в це все вірити .

Та все ж таки наша історія з Серафимом закінчилась навіть не почавшись.