8 розділ

Ранок зустрів мене похмурою погодою та холодним ліжком . Поруч нікого небуло  На годиннику 6:30 . Потрібно по скоріше зібратися і поїхати в коледж . Не хочу сьогодні бачити Серафима. Можливо його вже навіть немає дома. Піднялася з ліжка та попрямувала в ванну кімнату. Прийняла душ , помила голову , та зробила всі ранкові процедури. Накинула на тіло теплий халат ніжно синього кольору. Замотала волосся в рушник , щоб забрати  трохи вологи .Зайшла на кухню , потрібно приготувати сніданок . Не довго думаючи вирішила зробити солодкі оладки. Під час готування, включила на телефоні свою улюблену пісню Ashley Sienna - What You Need. Легенько під танцьовуючи  біля плити я закінчила готувати . Поставила їжу на столі .  Зробила собі капучіно , та поклала на тарілку декілька оладків .Знайшла в холодильнику полуницю , гарно все прикрасила . Сіла на широке крісло навпроти скляних дверей , які виходили на терасу . Накрила ноги теплим в'язаним  одіялом , почала снідати . Краплі дощу одна за одною стікали по склу. Дерева похитував сильний вітер на дворі. Ніколи не любила таку погоду , в такий день хочеться залишитися дома , сісти біля каміна та читати улюблену романтичну  книгу  , забути про все на світі і просто жити. Потрібно буде імено так зробити  але не сьогодні. По переду ще осінь , повна поганої погоди , самотніх вечорів. Помила грязний посуд після сніданку .

 Направилась швидким рухом в кімнату.  Вже час збиратися в коледж . Під сушила мокре волосся , зробила легкий макіяж . Навіть якщо погода відстій , всеодно маю виглядати як «богиня». Імено Ян придумав мені цю кличку і вона мені подобалася , тільки він мене так називав . Хочеться вдягнути щось тепле і в одночас зручне . Але мій вибір зупинився на короткому білому платі з  широкими  рукавами яке ми купили разом з Серафимом в торговому центрі ,  від відомого бренду Valentino , на верх сукні я вирішила вдягнути  чорний довгий піджак.  Одягнула капронові колготи та взула білі кросівки . Після коледжу хочу заїхати відразу на тренування.  Нема бажання повертатися додому і бачити тут Серафима  .Взяла спортивну сумку для змінного одягу , поклала короткий топ , лосіни , худі та кросівки   для залу. Вийшла на двір , на моє здивування я побачила там свою машину . Навіть небуду думати як вона сюди потрапила . Для мого чоловіка немає нічого неможливого , все що він захоче буде виконано.  Машина була відкрита , ключі лежали збоку на пасажирському сидінні. Я зручно сіла за руль  , включила музику та рушила з місця. Відкрилася брама , машина виїхала з подвір'я.   Я не мчалася швидко по дорозі хоча хотілося , навіть дуже .  На годиннику 8:08 , до початку пари ще півтори години .  Я опустила вікно автомобіля , свіже повітря повіяло на моє обличчя, дощ майже зник .  Задзвонив мобільний телефон, на екрані появилося  ім'я подруги . Я відхилила виклик , в коледжі поговоримо . Зараз мені хочеться побути самій , в тиші . Весь цей тиждень був дуже важкий і напружений . Мій погляд зупинився на обручці , від згадки що я тепер заміжня мене тошнить . Вже біля коледжу на парковці я замінила Вероніку , вираз на її обличчі був дуже злий . Їхала я цілу годину так як живу  тепер за містом , витрачаю більше часу на дорогу . Припаркувала автомобіль , взяла сумочку та телефон , вийшла з машини поставивши її на сигналізацію .

— Ти з глузду з'їхала ? Я звонила тобі разів двадцять напевне . Думала що з тобою щось сталося , а ти просто вирішила мене ігнорувати . — почала верещати на мене , і для більшого ефекту тупнула ногою по асфальту .

— І тобі привіт . Просто я  їхала  , ти сама знаєш що я ніколи не говору коли їду за рулем .— сказала я обіймаючи подругу.  Вона раптом відсторонилася. — і взагалі-то сімнадцять.

— Кого сімнадцять ? — запитала вона незрозумілим тоном.

— Ти дзвонила сімнадцять разів .  

— Та забудь ти про це . Я хочу почути про те як пройшла твоя шлюбна ніч з Серафимом .  Чим ви займалися ? В вас був романтік вечер ? В який готель ви поїхали ? — Вероніка стояла та ледь не пищала від нетерпіння почути все  . Вона хоче щоб я її все розказала , а мені нема що розказувати . Ну точно не те що я стояла та плакала як маленька дитина . Ніхто незнає що ми фіктивні чоловік та дружина , крім Дані звісно ж .

— Та нема що розказувати . Все як у всіх . Він такий пристрасний в ліжку . За це я його найбільше й люблю . — Сказала неправду , але хай буде краще так ніж ніяк . Всі мають думати що ми щасливе подружжя .

— Не хочеш розказувати , так і скажи . Доречі , що це ?  — вона підняла мою руку та вказала на каблучку . — Я добре пам'ятаю що вчора на весіллі її небуло .

— Це подарунок Серафима . Я була така здивована коли, він сьогодні зранку приніс мені каву в ліжко та цю прекрасну каблучку. Сказав що це невеличкий подарунок в знак того як сильно він мене кохає .  Правда красива ? Вона мені так подобається  — знову брешу . Та каблучка справді мені подобається . Але чоловік не кохає , ніколи не зможе проявити такі почуття до мене.  І це на краще . Я нехочу бути з людиною яка не дотримується  законів та порушує їх.

— Вона й справді неймовірна , напевне дуже дорога  .  Я така щаслива за вас обох , видно що ви по справжньому кохаєте один одного.  

— Так , ми і справді обоє закохані . Нам вже пора йти , скоро почнеться пара . — подруга нічого не сказала . Ми обоє попрямували до потрібного кабінету . Сьогодні в нас заплановані чотири пари по півтори години .  Зайшовши в середину аудиторії ми сіли на другу парту . Спати та парах в нас не заведено . Якщо таке і було то студентів виганяли з університету.  Мені на оборот подобалося вчитися , це дасть свій плюс в майбутньому . Я сиділа та слухала довгі та цікаві лекції . Пари проходили швидко . Робила замітки в зошит з цікавої інформації. Ось вже почалася  остання пара .   Алекс Едуардович — наш новий викладач . Працює тільки рік , ми з ним ніби друзі. Він почав розповідати лекцію протягом декількох хвилин . А тоді різко зупинився та голосніше додав :