По праву друга

                                                        По праву друга
 Як не вчила мама Даміру:
 – Погано чинить людина – це її гріх. Ти засудила, розсердилася, мстиш, – уже твій.
Але як не просто приборкати пристрасті, що бушують всередині. Знати, що вони коригують, хто поруч із тобою ворог, чи друг. Своїми думками притягуємо, добрих людей, поганих, але нічого не могла вдіяти. Завжди хвилювалася, коли у групі були нерозуміння.
Тут ще Влада зі своїми експериментами, особистісне зростання і таке інше, придумала тему: «По праву друга». Потрібно вказати на помилки людини і, звичайно, як їх виправити.
Даміра була впевнена, що не всім ця тема цікава і припаде до душі, і мала рацію.
Руслан без ініціативи прийняв і невдоволено висловився:
– Кожен сам свої гріхи знає, і нікому не цікаво, коли у його брудній білизні риються, усі хочуть бути чистенькими.
– Ось уявіть собі, відмінники не хочуть себе виправляти, що про нас простих смертних говорити, – кепкував Іван.
– Владо, не була б ти старостою групи послав, якби тебе куди подалі. Говори, що робити? – поспішав Руслан.
– Просто поговоримо відверто про кожного. Щоб змінитись на краще.
– Ну не знаю, – зітхнула Полінка. – Що порадити?
– Можна я СМС напишу кожному, і нехай виправляються, а вони мені. Нам ще з Олесею сина на щеплення до поліклініки нести, – пояснював Паша.
Зоряна запропонувала свій варіант:
– Кожен свої косяки знає, хай опишуть, як із ними боротися.
– Наприклад, – спитала Влада.
– Я спізнюся на заняття, пропоную Дамірі, взяти мене на контроль, заходити за мною.
– Не вихід, пробувала, разом запізнюємося, – відгукнулася дівчина, її сердило, що замість того, щоб йти до бібліотеки, втрачають дорогоцінний час.
Сан Санич запевнив:
– Завтра всі принесемо звіт, де напишемо все про всіх, і дамо рекомендації, а висновки кожен нехай робить сам.
Так і вирішили.
Лише вранці згадала Даміра про обіцянку. Поки снідала, написала.
Вставати ранком раніше, прибирати ліжко, не залишати не митий посуд. Перш ніж гніватись, ставити себе в аналогічну ситуацію, довіряти тим, хто поруч, не в змозі допомогти, не заважати. Потім приписала. Виправлю свої помилки, допоможу іншим.
 Карен написав ґрунтовну працю про кожного, умістився він на двох аркушах. Там він вказував, як міг би допомогти і чим кожному, не наголошуючи на гріхах одногрупників.
Руслан сильно не заморочувався, написав усім повчальні СММ зі словами великого та мудрого Авіценна.
Ґрунтовно підготувався Іван, списав цілий зошит чужими помилками. Тільки хтось його після цього другом назве?
Не дуже парився і Костя. Жартував смішними рекомендаціями. Владі згадати, що вона красива дівчина, і не займатися нісенітницею. Карену купити, сонячні окуляри, щоб викладачі не бачили, що він заснув, вкотре на занятті.
Руслану застовпити місце в МОЗ, до тридцяти років буде там головним.
Івану, заклеїти рот скотчем, і вкотре не шукати собі проблем на голову.
Олену, назвав Орлиним оком, і намалював курку, що сидить на яйцях.
Поліні, витравити таргана, який завівся у її квартирі.
Заздрю Павлові, нашому татусю.
Чоботи – скороходи і у Зорянки не буде проблем.
Їж, поки рот свіжий, – порадив він Сашкові.
Дамірі намалював серце і підписав «Вірне серце».
Кожному віддав окремий листок, написаний про нього, і ніхто не образився, тільки Поля почервоніла. Розуміючи, наскільки це правда. І вона сховала листок, де дівчина ґрунтовно критикувала всіх у групі. Владі сказала:
– Забула, до вечора була на факультеті, – це було, звісно, правдою. Допомагала тітці. Але вона завжди готувалася і прохання старости сприйняла серйозно.
Зоряна, каялася у своїх гріхах, і лише Івану рекомендувала слухати інших.
Сашко написав увечері всім СМС, допомагала йому Світлана. Фраза була одна:
– Ти молодець! Я пишаюся, що в мене такий друг, подруга.
Влада довго ще писала рекомендації своїм одногрупникам, щиро думаючи, що допомагає. Але серйозно її поради ніхто не сприймав.