Гості припали до двору
На другому курсі до них приєдналася Зоряна, вона була із Західної України, навчалася на платному. Дівчина з темним волоссям, з модною стрижкою, з виразними карими очима. Вона виявилася найстаршою в групі. Встигла попрацювати медсестрою, волонтером в Італії. Здобути диплом лікаря в її місті було в рази дорожче, ось вона і приїхала на Схід країни за знаннями.
Провчилися майже місяць, коли в аудиторію вкотився круглий, хлопець, і заявив про себе:
– Сан Санич, буду вчитися з вами.
– У нашому полку прибуло, – зауважив Іван.
Сашко після медичного училища працював фельдшером у селищі, але завжди мріяв вивчитися на лікаря. Тоді мати продала корову, і він уже другий рік навчатиметься в університеті, сам попросився у деканаті до сильної групи.
На перших же заняттях Сашко знав навіть те, що не вчили, коли його викликали, постiйно ґрунтовно відповідав. Невдовзі вже здавалося, що Зоряна і Сан Санич завжди вчилися з ними. Як кажуть, гості припали до двору. І вже ніхто не пам'ятав, що вони не вчилися з ними раніше.