Смерть зачекаэ
Icторiя Кiри
Історія Кіри
– Нас у мами п'ятеро. У бараку, де ми жили, тільки дві кімнати. Я лише дев'ять класів закінчила, пішла працювати. Винайняла квартиру, там і познайомилася з Рашидом. Він із Індії, навчався у медичному університеті. Купив мені однокімнатну квартиру, меблі. Коли їхав на Батьківщину просив:
– Ніколи не продавай житло, у великому місті купити його зовсім непросто, а щоб ще й подарували, просто не реально.
Я, звісно, не послухала. Він поїхав. Продала квартиру, поїхала слідом. Зустріли мене ввічливо, дозволили погостювати. Рашид, як мене побачив, сказав одразу:
– Разом ми бути не можемо, не треба було приїжджати.
Як не намагалася, а залишитись без його допомоги в чужій країні не могла. Повернулась додому, де продала квартиру, роздала меблі, і знову залишилися ні з чим. Так і живу по чужих кутках, шкодуючи про втрачене гніздечко, яке облаштовувала шість років. Навряд чи зможу купити, хоч щось. Зараз сама бачиш, знову іноземний студент заходить, та тільки він більше про свій шлунок думає, і дозвілля, ніж про мене.
– Все в тебе ще буде гаразд. Що він єдиний хлопець у світі? Не переймайся, – втішала Даміра подругу.
#1504 в Сучасна проза
Відредаговано: 21.11.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
