Склад Юри нагадував лабіринт із тінями, де кожен кут і кожен звук могли стати пасткою. Для Артема, Софії та Марка це був час, коли тінь обману ставала їхнім найбільшим ворогом.
— Тінь обману ховається не тільки у темряві, — промовив Артем, оглядаючи темні контури складу. — Вона серед людей, серед слів, серед дій, що здаються безпечними.
Софія стиснула рюкзак із доказами, відчуваючи напруження в кожному м’язі.
— Кожна тінь може приховувати пастку, — сказала вона тихо. — І навіть один невірний крок — і ми можемо втратити все.
Марко увімкнув камеру, щоб фіксувати кожен рух.
— Обман у тіні — це найнебезпечніший вид, — промовив він. — Ти бачиш лише частину правди, а решта може зруйнувати твої плани.
Раптом здалеку пролунали кроки — охоронці Юри наближалися. Тінь обману ожила у вигляді тих, хто здавався безпечним.
— Будьте готові до несподіванок, — шепотів Артем. — Тінь обману може з’явитися там, де ти її зовсім не чекаєш.
Софія відчула, як страх і рішучість переплітаються. Вони рухалися обережно, кожен крок зважений, кожен рух продуманий.
— Якщо ми пройдемо це, — сказав Артем, — тінь обману більше не зможе нас зупинити. Ми дійдемо до істини, навіть якщо доведеться пройти через темряву.
Кожен крок серед тіней складу наближав їх до розкриття всіх секретів Юри, і вони знали: тільки пройшовши крізь тінь обману, можна дістатися правди, яка змінить усе.