Смерть у золотій клітці

Розділ 107. Розлом довіри

Склад Юри виявився не лише фізичним перешкодою — він став ареною для розлому довіри. Кожен крок Артема, Софії та Марка зміцнював їхню командну роботу, але одночасно загострював сумніви: чи можна довіряти всім, хто поруч?

— Розлом довіри — це найнебезпечніше, — промовив Артем, уважно вдивляючись у темряву коридору. — Одна помилка — і навіть близькі можуть стати ворогами.

Софія тримала рюкзак із доказами, відчуваючи вагу відповідальності.
— Ми повинні довіряти один одному, — сказала вона тихо. — Інакше розлом роз’їсть нас зсередини.

Марко перевірив камеру і рацію, обережно обминаючи тіні охоронців.
— Кожен рух тут випробовує нашу довіру, — промовив він. — Ми повинні бути єдині, інакше провал гарантований.

Раптом з-за дверей пролунав шурхіт, і на коридор висунулися тіні прибічників Юри. Напруга різко зросла.

— Тепер — або довіряємо одне одному, або кожен залишиться сам на сам із небезпекою, — шепотів Артем.

Софія кивнула, відчуваючи, як страх поступається рішучості. Вони рухалися злагоджено, синхронно, кожен крок підтверджував їхню віру один в одного.

Марко натиснув кнопку запису ще раз, фіксуючи розлом довіри як важливий момент: бо саме він визначав, чи зможуть вони пройти через пастку Юри і вивести на світло всі таємниці його імперії.

— Ми тримаємося разом, — сказав Артем, — і це наша сила. Розлом довіри можна подолати, якщо віриш у тих, хто поряд.

І саме ця віра дала їм шанс пройти далі, залишаючи позаду страх і невпевненість, наближаючись до фінальної розв’язки.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше