Розділ 89. Невидимі нитки

Ранок у Львові поступово освітлював мокрі вулиці, але небезпека все ще висіла над містом. Артем, Софія та Марко рухалися обережно, відчуваючи, що невидимі нитки, які пов’язували їхні дії з минулими подіями, стають дедалі очевиднішими. Кожен їхній крок ніби тягнув за собою ці нитки, приводячи до тих, кого вони шукали, і тих, хто намагався приховати правду.

— Ці невидимі нитки ведуть нас до фіналу, — сказав Артем, уважно оглядаючи вулиці. — І якщо ми обережні, вони не зламають нас.

Софія тримала рюкзак із доказами, відчуваючи, як тиск відповідальності змішується з адреналіном.
— Кожен крок відчувається важливим, — сказала вона. — Невидимі нитки пов’язують все: минуле, теперішнє і наше майбутнє.

Марко дивився на камеру, перевіряючи, чи все фіксується.
— Якщо хтось спробує нас зупинити, — промовив він, — ці записи стануть доказом і нашим щитом.

Вони обережно ступали по мокрій бруківці, відчуваючи кожен звук і рух у провулках. Тіні будинків перетворювалися на складну мережу, що переплітала небезпеку та можливості.

— Невидимі нитки завжди ведуть до правди, — тихо промовив Артем. — Ми лише маємо стежити за ними і не збитися з шляху.

Софія кивнула, відчуваючи, як страх поступається місцем рішучості.
— Ми вже пройшли більше, ніж будь-хто міг очікувати, — сказала вона. — І зараз наші нитки ведуть нас до перемоги.

Марко увімкнув камеру ще раз, фіксуючи момент: кожна деталь, кожен крок. Вони знали, що саме ці невидимі нитки приведуть їх до фінальної розв’язки, де правда розкриє всі таємниці, а ті, хто намагався ховатися за фальшивими масками, будуть розкриті.

— Останній відрізок шляху, — сказав Артем, — і ми на фініші.

Софія і Марко кивнули, відчуваючи силу спільної рішучості. Незримі нитки минулого і справедливості переплелися в єдине ціле, ведучи їх уперед, до фінальної правди.