Розділ 81. Лабіринт змов

Місто вже майже спало, коли Артем, Софія та Марко підійшли до старого складу на околиці. Саме тут вони повинні були передати останні документи та відеозаписи журналістам. Туман стелився по вулицях, надаючи будівлям та автомобілям вигляд чужих силуетів. Вони знали: у лабіринті міських провулків кожен крок може виявитися пасткою.

— Схоже, Юра вже відчуває, що ми близько, — промовив Артем, підсвічуючи карту на смартфоні. — Він може спробувати будь-який маневр, щоб зупинити нас.

Софія обережно перевіряла документи, переконуючись, що нічого не залишилося поза увагою.
— Якщо хтось перехопить ці матеріали, — сказала вона, — то все може зруйнуватися миттєво.

Марко відчував напруження у повітрі, але його руки були впевненими на камері та ноутбуку.
— Мережа готова, канали зашифровані, — повідомив він. — Якщо щось піде не так, все одразу буде передано журналістам.

Вони рухалися вузькими сходами й підземними переходами, відчуваючи кожен звук у темряві. Лабіринт змов, який Юра створив роками, тепер став їхнім випробуванням. Кожна закрита двері, кожен пустий двір міг ховати небезпеку.

— Це схоже на шахову партію, — промовив Артем. — Кожен хід має значення. Один неправильний рух — і ми програли.

Софія кивнула, відчуваючи страх, який вже не паралізував, а навпаки — загартовував.
— Але ми не одні, — сказала вона. — Разом ми можемо пройти цей лабіринт.

Марко запустив камеру, фіксуючи кожен крок, кожен звук.
— Коли це потрапить у ефір, — сказав він, — ніхто не зможе заперечити правду.

Попереду відкривалася темна арка, за якою знаходився склад. Артем зупинився, оцінюючи ситуацію. Вони були близько до мети, але лабіринт змов ще не відпускав їх.

— Готові? — запитав він тихо.
— Разом, — відповіли Софія та Марко.

Вони крокували вперед, знаючи, що кожен крок наближає їх до фінальної битви і остаточного розкриття усіх таємниць Юри. Лабіринт змов не зміг би їх зупинити: правда була сильнішою за страх, а команда — непереможною.