Розділ 63. Вогонь розкриття

Ніч огорнула місто, але всередині Артема, Софії та Марка горів власний вогонь. Вони дісталися старого готелю на окраїні, який використовували як базу для сховку та планування наступних кроків. Тепер документи, що вони принесли, були повністю систематизовані, а відеозаписи — готові до передачі журналістам.

— Це найважливіша частина, — сказав Артем, розкладаючи документи на столі. — Кожен контракт, кожна переписка, кожен платіж — усе це докази злочинів Юри. Тепер у нас є сила змінити гру.

Софія перегортала сторінки, уважно вивчаючи деталі:
— Він контролює не лише бізнес, — сказала вона, поглядаючи на Артема. — Він впливає на поліцію, чиновників, суди… Це не просто корупція, це ціла мережа маніпуляцій.

Марко підключив камеру, щоб перевірити записи з переслідування та відстеження.
— Вони знають, що ми маємо це, — промовив він. — Юра вже почав діяти. Ворог не залишить нас у спокої, якщо ми не зробимо крок перші.

Артем глибоко вдихнув і подивився на команду:
— Ми повинні зробити все правильно. Один неправильний крок — і Юра спробує знищити нас, перш ніж правда стане публічною.

Вони розробили план: Марко зв’язується з незалежними журналістами, щоб передати копії записів, Софія організовує перевірку документів і підготовку їх до публікації, а Артем — координує дії та стежить за безпекою.

— Якщо ми це зробимо, — промовила Софія, — ми зруйнуємо імперію Юри і, можливо, відкриємо очі всій країні.

Вони почали працювати. Години пролітали, а напруга зростала: кожен звук на вулиці здавався загрозливим, кожна тінь — потенційним ворогом. Марко постійно контролював камеру і рацію, переконуючись, що їхня позиція залишається непоміченою.

Раптом на горизонті загорілися фари чорного автомобіля. Артем підняв руку, сигналізуючи команді залишатися спокійними.

— Вони знайшли нас, — прошепотів він. — Але ми готові.

Артем, Софія і Марко миттєво сховалися у темних коридорах, ховаючись від світла і руху. Серце билося шалено, адреналін переповнював думки. Але всередині кожного з них пульсував незламний вогонь: вони знали, що правда на їхньому боці.

— Ми не можемо відступати, — тихо сказала Софія, стискаючи документи. — Вони можуть нас зупинити фізично, але не зможуть зупинити правду.

Артем кивнув і простягнув руку до неї:
— Разом ми сильніші, ніж будь-яка загроза.

Вогонь у їхніх серцях зростав. Вони були готові вистояти проти будь-яких спроб Юри знищити їх. Кожен документ, кожен запис, кожен доказ ставали символом їхньої боротьби і незламності.

— Настав час, — сказав Артем. — Передаємо докази, і світ дізнається правду.

Марко почав передавати записи журналістам, Софія систематизувала документи, а Артем стежив за безпекою. Кожен крок був небезпечним, але вони діяли як єдиний механізм, синхронно і точно.

Того вечора вони зробили перший, вирішальний крок до падіння імперії Юри. Попереду ще чекали випробування, але вже ніхто не міг відняти у них головного — віри в перемогу, силу команди і незламну рішучість.

Ніч була їхнім союзником, а правда — вогнем, який нікому не вдасться загасити.