Смерть у золотій клітці

Розділ 51. Лабіринт інтриг

Після штурму фортеці герої опинилися на вузькій стежці, що вела у глибокий ліс. Сонце вже піднімалося високо, але тіні дерев створювали відчуття, ніби вони все ще перебувають у пастці. Артем йшов попереду, Софія притискалася до нього, а Марко слідував трохи позаду, тримаючи камеру наготові.

— Вони не здадуться просто так, — тихо промовив Артем. — Юра ще має своїх людей. І ми тільки частково розкрили його імперію.

— А решта? — спитала Софія, не ховаючи тривоги. — Що, якщо за нами вже спостерігають?

— Вони завжди спостерігають, — відповів Марко. — Але ми знаємо більше, ніж вони думають. Це наша перевага.

Ліс звужувався, стежка петляла між густими деревами. Кожен звук — хрускіт гілки, шелест листя — змушував їх прислухатися. Навколо відчувалася напруга, як перед грозою.

— Треба знайти укриття, — запропонував Артем. — Там, де можна перепочити і перевірити документи.

Вони дійшли до покинутого сільського будиночка, напівзруйнованого, але достатньо міцного, щоб забезпечити тимчасовий прихисток. Усередині стояв запах пилу і старої деревини, а вузькі вікна пропускали сонячне світло, створюючи дивні тіні на стінах.

— Тут можна залишитися на кілька годин, — сказав Марко, розкладаючи камеру. — Потрібно перевірити записи і скласти план дій далі.

Артем розгорнув старі документи, що були знайдені у фортеці. Контракти, платіжні доручення, записи телефонних розмов — усе вказувало на масштабну корупційну мережу Юри.

— Це більше, ніж ми думали, — промовив він. — Він контролює не тільки бізнес, а й поліцію, і чиновників. Нам треба обережно діяти, щоб не втратити доказів і не привернути зайвої уваги.

Софія сіла поруч, спостерігаючи за Артемом. Вона відчула, що після усіх небезпек вони стали командою, де кожен розумів іншого без слів.

— Ми зможемо це зробити, — тихо сказала вона, стискаючи його руку.

Артем кивнув, відчуваючи тепло її підтримки. У цей момент він зрозумів: навіть у лабіринті інтриг і небезпек вони більше не самотні. Разом вони зможуть пройти крізь будь-які пастки.

Марко підняв голову:
— Добре, що маємо час зараз. Наступний крок — планування і точний удар.

Вечір наближався, а тіні лісу ставали довшими. Герої готувалися до нової фази своєї боротьби, розуміючи, що впереді ще більші випробування, але впевнені у власній силі і довірі один до одного.

Лабіринт інтриг тільки починав відкривати свої темні коридори, і вони мусили пройти його разом.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше